Блог вчителя початкових класів Запорізької ЗОШ №91 Десятерик Яни Сергіївни

Як вивчити вірш напам’ять  1. Уважно двічі-тричі прочитай увесь вірш.   2. Обміркуй зміст твору, умовно розділи його на змістові частини.   3.У кожній  частині правильно визнач інтонацію, з якою будеш читати, розстав логічні   наголоси, визнач паузи та темп читання.   4. Навчися читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а відтак увесь вірш.   5.Тепер без допомоги підручника спробуй пригадати вірш, повтори кожну частину по пам'яті.   6. Візьми книжку. Читаючи напам'ять, пе-ревіряй, чи правильно запам'ятав текст.   7. Відклади підручник, двічі чи тричі продекламуй увесь вірш.   8. Запам'ятай: знання тексту вірша треба довести до автоматизму. Це дасть змогу зосередитися на виразності читання.   9. Перед уроком уявно продекламуй вірш іще раз.  Якщо ти не задоволений звучанням окремих рядків, то ще є час усунути недоліки. 

Як розв’язати задачу? 1.           Уважно прочитай задачу. 2.           Подумай, про що йдеться в задачі. 3.           Відшукай незрозумілі слова. 4.           Подумай, що означає кожне число. 5.           Виділи в задачі умову, запитання. 6.           Про що запитується в задачі? 7.           Чи можна відповісти на запитання задачі?    Якщо ні, то чому? 8.           Про що відомо, а про що невідомо? 9.           Згадай необхідні правила: якщо треба знайти скільки всього (+), збільшити на...(+), зменшити на...(-), збільшити в...разів ( ),  зменшити в ...разів (:). 10.      Ця задача проста чи складена? 11.      Для полегшення розв ’ язання зроби короткий запис умови задачі. 12.      Склади план розв ’ язування. 13.      Запиши розв ’ язання і відповідь. 14.      Зроби перевірку розв ’ язання задачі.

1.  Повірте в неповторність своєї дитини,що вона - єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя. 2.  Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами.Приймайте її такою, якою вона є.. підкреслюйте її сильні властивості. 3.  Не соромтеся виявляти свою любов до дитини ,дайте їй зрозуміти, що любитимите її за будь-яких обставин. 4.  Не бійтеся "залюбити" своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте,коли воно того бажає. 5,Обираючи знаряддя виховного впливу , удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та суду. 6.  Намагайтеся ,щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність.Встановіть чіткі межі дозволеного  (бажано, щоб заборон було небагато - лише найголовніше) і дозвольте дитині вільно діят

Активність – тобто енергійна діяльність. І це чудово, якщо до цього слова не додається префікс „гіпер”, що в перекладі з грецької означає „перевищення норми”. Гіперактивні діти є імпульсивними, неуважними (їх увага постійно відволікається від об’єкту), вони бігають і стрибають, ламають і складають, розкидають і збирають, розвалюють і будують, б’ються, галасують, танцюють, співають - і все це майже одночасно. Отже, це „рухливі живчики”, „вічні двигуни” – якщо це про ваше чадо, то маєте проблему і повною мірою відчуєте глибоку правду старої приказки: "Який же ти хороший, коли спиш!" Але річ не лише у вас! Такій дитині буде надзвичайно важко у школі: вона просто не може всидіти на стільці, схоплюється з місця, не може дочекатися своєї черги під час занять чи ігор. На запитання відповідає не замислюючись, не дослухавши до кінця, починає виконувати нове завдання, не закінчивши попереднього, теревенить безперестанку, губить і забуває свої речі. Але ж погодьтеся: спокійна, т

Тривожність – готовність до страху, індивідуальна чутливість до різних стресорів і подразників. Це відчуття неконкретної, невизначеної загрози, нечітке відчуття безпеки, вияв психічного неблагополуччя особистості. Тривожність знижує адаптаційний потенціал дитини, стримує інтелектуальний та емоційний розвиток, перешкоджає ефективній діяльності. Виявляється тривожність у нерішучості, загостреному почутті відповідальності, внутрішній потребі відповідати очікуванням інших, боязкості, невпевненості в собі і своїх рішеннях, емоційний неспокій. Розрізняють ситуативну та особистісну тривожність. Перша викликана певними подіями, ситуаціями, що спричиняють хвилювання, тривогу, передчуття великих неприємностей. Друга (як стан) – стабільна риса особистості, що проявляється у звичайних, повсякденних ситуаціях.  Можливі причини підвищеної тривожності: 1.     Природна особливість нервової системи(слабкість, астенічність) як риса темпераменту. 2.     Сформована риса характеру як результат непр

Інструкція :   на кожне твердження слід дати відповідь “так” чи “ні”  1. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття його можливостей, здібностей.   2. Я надав кімнату або частину кімнати виключно для занять дитини.  3. Я привчаю дитину (з мінімальною допомогою і, як правило, самостійно) вирішувати свої проблеми, приймати рішення, піклуватися про свої обов’язки.  4. Я показую дитині можливості знайти книги і потрібні для її занять матеріали (використовуючи особисті, суспільні, шкільні бібліотеки).   5. Я ніколи не відмовляю дитині в проханні почитати їй.   6. Я постійно беру дитину в поїздки, подорожі, на екскурсії по цікавих місцях (відвідини музеїв, театрів та інше).   7. Я вітаю ігри і спілкування моєї дитини з друзями.   8. Я часто виконую разом з дитям одну і ту ж справу.   9. Я піклуюся про фізичне здоров’я дитини ( харчування, гартування зарядка, заняття спортом).  10. Я стежу, щоб малюк дотримувався режиму дня: вставав і лягав в один і той же час, мав годин

1. Гра «Ведмідь» Учитель пропонує учням уявити, як повільно ходить ведмідь, вайлувато переступаючи  з ноги на ногу; як бігає: швиденько і прямо пересувається вперед, як він бурчить (дозволити школярам пробігти від своїх парт до дошки). 1. Гра «Піаніно» Поставити всі пальці на парту і під рахунок вчителя «раз і два» імітується гра на піаніно, пальці перебираються по порядку, починаючи від великого до мізинця. 1. Гра «Комарики» Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання комара, потім рухами – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його оплесками. Наприклад: «Комарик над головою». Діти плещуть в долоні над головою. «Комарик біля вуха» тощо. 1. Гра «Зайчик» Учні присідають біля своїх парт. На слова вчителя: «Сірий зайчик сів і жде, спритно вушками пряде», вихованці приклавши кисті до вух, то розгинають, то згинають їх. Потім класовод пропонує «зайчикам» ніжки погріти: Зимно зайчику стояти, Треба трошки пострибать: Скік-скік,скік-скік, скік-скік.

     1.    Мишка в полі працювала, Зернечко пшеничне залюбки збирала. Шість зернини вона знайшла, Потім – ще чотири. Поки в нірку їх несла – Три зернини загубила. Хто тепер з вас відповість, Скільки мишка зерен з’їсть?                       (7) 2.   Білка горіхи зривала, Спритно в корзинку складала. Зразу 7 та ще 4. Потім сіла, відпочила, 2 горішки з’їла. Скільки діткам залишила?                           (9) 3.           Сім веселих хлопчиків В озері купались. Двох покликали матусі, Скільки хлопчиків зосталось.                      (5) 4.     Шість кумедних ведмежат Біля броду борюкались. Двоє з них втекло до мами. Скільки ведмежат зосталось?                      (4) 5.   На обід суниць шукали руденькі лисички. Он з травички визирають 3 червоні личка. Під листочком причаїлись 4 сунички.       Скільки суничок сховалось від лисичок?    (7)  6.    П’ять маленьких