Картки з читання

А   О   У   И   І   Н   М   В                        №1

ав  ов  ив  ів  ув  ва  во  ви  ві  ву авн  овн  ивн  івн  увн

ми    нам    на-ми     він        во-но     І-ван

ви     вам    ва-ми     во-на    во-ни     Во-ва

но-ва     мо-ва     Ін-на         ни-ва     ни-ні

но-ві      мо-ви    І-ван-на    ни-ви     ми-мо

Он І-ван і Ні-на. У І-ва-на вов-на. У Ні-ни ми-ло.

                                 ***

У ма-ми І-ван-на. У І-ван-ни но-ві __________ .

_______________________________________________

                     А   О   У   И   І   Н   М   В                        №2

І-ван          Ні-на       На-ум       Ін-на

І-ван-на     Нон-на    Во-ва        мо-ва

І-ван – він, а Ні-на – во-на.

                                ***

І-ван вів На-ума, а Ні-на – Во-ву.

                                ***

У І-ва-на но-ва ______ . А у І-ван-ни? У І-ван-ни но-ві  ______ .

_______________________________________________

                       А   О   У   И   І   Н   М   В                       №3

він             вів                 нам

во-на         ви-вів            на-ми

во-но         мо-вив          вам

во-ни         ви-мо-вив     ва-ми

Він і во-на – во-ни.

Він, во-на, во-но – во-ни.

                                      Л                                                  №1

ал   ул   ол   ил   іл   ла  лу  ло  ли  лі  алм  улм  олм  ілм 

ав   ув   ов   ив   ів   ва   ву  во  ви  ві  авл   увл   овл   івл

ава   уву   ово   иви   іві   аву   ова   іву   иві   ови   аві  

ло                    ла                 ли               лі

ло-ви               лан              ли-ни          Лі-на

ло-ви-ли          ла-ва           ли-ни          влі-во

на-ло-ви-ли     ла-ма-ла     ма-ли-на     на-лі-во

У ма-ми ми-ло. Ма-ма ми-ла Ні-лу.

                               ***

Лан – він, а ни-ва – во-на.

                               ***

Он Во-ва і Лі-на. Во-ни ма-лі.

___________________________________________

                                   Л                                                 №2

ва  на  ла  во  но  ло  ви  ни  ли  ві  ні  лі  ву  ну  лу

ав  ан  ал  ов  он  ол  ив  ин  ил  ів  ін  іл  ув  ун  ул

вла   вло   влу   вли   влі     нла   нло   нлу   нли   нлі

Лі-на        ми-ло        ли-мон       ла-ва

Ні-ла        ми-ла        на-лив        ло-ви

Ал-ла       ли-ни        ло-вив        во-ли

А-лі-на    ми-ло        ма-ли-на     ви-ла

У Лі-ни і Ал-ли ма-ли-на. У А-лі-ни ми-ло.

А-лі-на ми-ла Лі-ну.

                                ***

І-ван і Во-ва ло-ви-ли ли-нів. У Во-ви ма-ло ли-нів. А у І-ва-на?

                                

                                       С                                               №1   

ас  ус  ис  іс  ос  са  су  си  сі  со  сло  слу  сла  слі

ва  ву ви  ві  во  ла  лу  ли  лі  ло вло влу  вла  влі

сі-ла         сли-ва      са-ма       ло-сі         сни

си-ла        сло-ва      са-мі        со-ви        са-ни

са-ло        сли-ви      со-ми       сос-ни     си-ві

сі-ни        сло-во      ли-си        ос-ли       сі-ли

Са-ва і Сла-ва у лі-сі. У лі-сі сос-на. На сос-ні смо-ла.

                                ***

Он сли-ва. Ко-ло сли-ви Сла-ва і Ні-ла. У Сла-ви сли-ви. Ко-ло слив о-си.

________________________________________________

***                                     С                                              №2

ас-са   ос-со   ус-су   ис-си   іс-сі   сва   сво   сви   сві

асса     оссо    уссу     исси    іссі    сла   сло  сли   слі

на-сос         на-віс         но-си-ли          ри-би

на-со-си     на-ві-си      ви-но-си-ли     зві-рі

сос-на        слон            мас-ло              пта-хи

сос-ни        сло-ни        смо-ла              ко-ма-хи

У лі-сі сос-ни. Ко-ло сос-ни ло-сі. Ло-сі малі? Ні! Ло-сі – ве-ли-кі.

                              ***

Ли-ни, ка-ра-сі і со-ми – ри-би.

 А со-ви і гу-си? Со-ви і гу-си – пта-хи.

Ло-сі, ко-ро-ви і ли-си – зві-рі.

А о-си і му-хи? О-си і му-хи – ко-ма-хи.

                              ***

У со-ма ву-са. А у ло-ся?

У ло-ся – … .

                                      К                                                   №1

ак   ук   ок   ик   ік           акс   окс   укс   икс   ікс

ка    ку   ко   ки   кі           ска   ско   ску   ски   скі

о-ко        ка-вун        вік-но      мис-ка      кла-ли

ко-ло      ка-ву-ни     вік-на      мис-ки     ко-си-ли

клас        о-си-ка       ки-лим    мас-ка      ви-ко-сив

ко-лос     о-си-ки      ку-лик     мас-ки     на-ко-сив

У Кли-ма ка-ву-ни. У Ки-ли-ни ма-ли-на.

-         На, О-лен-ко, ка-ву-на і ма-ли-ни!

О-лен-ка сма-ку-ва-ла ка-ву-ном і ма-лин-ка-ми.

___________________________________________

                                      К                                                   №2

ики-ікі       ака-іка       око-ико     ікі-іку      уку-укі

кил-кіл       кас-кіс      кос-кис      кіс-кус     кос-кис

кли-клі       кла-клі      кло-кли     клі-клу     кли-кил

ки-лим         ка-ли-на         ска-кал-ка     Кла-ва     

ки-ли-мок    ка-лин-ка       ска-кал-ки     Ок-сан-ка

ки-лим-ки    ма-лин-ка       ска-ка-ли      Ми-ко-ла

ма-ли-на         о-си-ка         сос-на          ка-ли-на

ма-ли-но-ва    о-си-ко-ва    сос-но-ва    ка-ли-но-ва

                         Ска-кал-ки

 У Кла-ви, Ок-са-ни і Ми-ко-ли ска-кал-ки.

 Кла-ва і Ок-са-на ска-ка-ли ко-ло ка-ли-ни.

А Ми-ко-ла ска-кав на ки-лим-ку.

                              ***

Ка-ли-на – кис-ла, а ма-ли-на? Ма-ли-на – со-ло…-ка.

Сос-на – ви-со-ка, а о-си-ка? О-си-ка – ма-ла? Ні, о-си-ка – … .

                                 

 К                                                     №3

ка   ко   ки   кі   ку   ву   во   ви   ві   ва   су   са   си   сі   со

ака  око  ики  ікі  уку   уву  ово  іві  ава  иви

Ок-са-на    Лі-на           Кла-ва        лип-ка

Мак-сим    Ми-ко-ла    Ки-ли-на    лап-ка

Ко-ло вік-на Лі-на і Ок-са-на. У Лі-ни ка-ли-на. У Ок-са-ни ма-ли-на. Ка-ли-на кис-ла. А ма-ли-на? Ма-ли-на - __________ .

                                 ***

У ма-ми Мак-сим, Ми-ко-ла і Ки-ли-на. Во-ни ма-лі.

___________________________________________

  ***                            К                                                    №4   

           со-кіл      ко-кон      ко-лис-ка      ко-ле-со    

           ку-лик     ко-кос      ко-лос-ки      ко-ле-са   

           ко-ник     о-вес        ко-ло-сок      ко-син-ка

Ки-лин-ка кли-ка-ла ко-ни-ка.

Ма-рин-ка по-мі-ти-ла со-ко-ла.

На ни-ві ви-рос-ли ко-лос-ки на вів-сі.

Ку-лик ко-ло став-ка.

Со-кіл над кле-ном.

                          ***

Ко-ло клу-ні клен і ка-ли-на. Ко-ло кле-на ко-лис-ка. Ко-ло ко-лис-ки ма-ма і Ки-лин-ка. На ки-ли-мі Клим, Ок-сан-ка, Ме-лан-ка, Ми-кол-ка і Мак-сим.

-         На, Ки-лин-ко, ко-ни-ка.

-         Ні, у Ки-лин-ки ко-тик.

А у Ме-лан-ки? У Ме-лан-ки ко-син-ка і сер-вет-ка. Во-на до-по-ма-га-ла ма-мі дог-ля-да-ти ді-ток.

Ме-лан-ка – ма-ми-на по-міч-ни-ця.

                                          П                                               №1

ап    оп   уп    ип     іп   апа    опо    упу    ипи     іпі

па    по   пу    пи     пі   пап    поп    пуп    пип     піп

пап-ка      пал-ка     Пи-лип     Пав-ли-на    плив

лап-ка      пил-ка     Пав-ло      По-лі-на      пла-вав

лип-ка     сап-ка      Па-нас      По-лін-ка    плив-ла

                           ***

Пи-лип-ко і По-лі-на пла-ва-ли.

Пав-лин-ка плив-ла по-во-лі.

А Пи-лип-ко? Пи-лип-ко плив _________ .

                            ***

У Пав-ла пил-ка, у Па-на-са пал-ка, а у Пав-ли-ни сап-ка.

                                          П                                               №2

асп    усп    осп    исп   ісп   аспа     успу     оспо

спа    спу    спо    спи   спі   паспа   пуспу   поспо

пса    псу    псо    пси   псі   сапса   супсу    сопсо

спів         спі-ва-ки     спі-ва-ли               На-та

спі-вак    спі-ва-ти     по-спі-ва-ли         Ок-са-на

спі-вав    спі-ва-ла     ви-спі-ву-ва-ли    Ок-сан-ка                       

                                              Спі-ва-ки

   Ок-сан-ка і На-та – спі-ва-ки. Во-ни спі-ва-ли спі-ван-ки. У Пи-лип-ка со-піл-ка. Він спі-вав і со-піл-ка спі-ва-ла.

                                        ***

По-лі-на спі-ва-ла спі-ван-ку, а Па-на-сик мо-вив ско-ро-мов-ку.

І-ва-сик ко-сив сі-но, а Ми-кол-ка по-ли-вав кві-ти.

Ма-ма ко-ли-са-ла І-ван-ну.Ма-ла І-ван-на спа-ла.

Пав-лин-ка пи-са-ла, а Ок-сан-ка спі-ва-ла.

                                       П                                                №3

лив        І-ван          Пи-лип     лип-ка     по-ли-вав    

плив      І-ван-ко     Сла-ва     слив-ка    по-ли-ва-ла

по-лив   І-ван-на    По-лі-на   ка-ли-на   по-ли-вали

І-ван-ко і Слав-ко по-ли-ва-ли лип-ку. Во-на ви-со-ка , а ка-ли-на _____ . По-лі-на і Пи-лип по-ли-ва-ли слив-ку. На сли-ві по-спі-ли сли-ви.

                                 ***

У-лас і На-ум у по-лі. Ки-ли-на і Пав-ли-на ко-ло мли-на. У У-ла-са і На-у-ма – ко-си, а у Ки-ли-ни і Пав-ли-ни – ко-ни-ки.

___________________________________________

                                          П                                           №4

***  аспка      ампва      аквпа      арапа     скарвп

       успку      умпву      уквпу     урвпу     скурвп  

       испки      импви     иквпи     ирвпи     скирвп

       оспко      омпво     оквпо      орвпо     скорвп

       іспкі         імпві       іквпі       ірвпі       скірвп

                        Ско-ро-мов-ки

Ли-ли, ли-ли ді-ти.

Пи-ли, пи-ли кві-ти.

Ви-рос-та-ли ді-ти,

ви-рос-та-ли й кві-ти.

                          ***

А ді-дусь О-па-нас нам ку-пив а-на-нас.

Тож при-ходь-те до нас, по-час-ту-є-мо ми вас.

                          ***

Пи-ляв Пи-лип по-лі-на  з лип.

За-ту-пив пил-ку Пи-лип.

                           ***

Лис зуст-рів у лі-сі ли-са. Лис із ли-сом об-ня-ли-ся.

                                           Р                                            №1

ара     ири     уру    ірі    оро   ару   ора   ирі   ура   ору

пра     при     пру    прі   про   кру   кро   кри   крі  кра

ко-са       ро-са         ра-но        ко-сив            по-кіс

ко-сар     ро-си         ра-нок      ко-си-ли        по-ко-си

ко-са-рі   ро-си-ли   ран-ком   ви-ко-си-ли   по-ко-си-ли

                                 Ско-ро-мов-ки

Ко-са-рі ко-си-ли про-со, а на про-сі ран-ком ро-си.

Ро-са ро-си-ла, ко-са ко-си-ла.                                  

                                     На по-лі  

      Ра-нок на по-лі. На про-со впа-ли ро-си. Ко-са-рі в по-лі. Во-ни ко-си-ли про-со. У ко-са-рів _______ ко-си.

                                        ***

Рис, просо – рослини. А сорока, корова, оса?

Сорока, корова, оса - …варини.

                                            Р                                            №2

кро    кру     кри     крі    кра    мра    мро    мрі   мру    

окро  укру   икри   ікрі  акра  амра   омро  імрі  умру

Клим       кріп          ко-ро-на       ко-ро-ва     ко-рал         

Кла-ра     о-кріп       ко-ро-ни       ко-ро-ви    ко-ра-ли      

Кла-ва     Про-кіп    ко-рон-ка     ко-рів-ка    ко-ра-ло-ві  

                          Ско-ро-мов-ки

У Кла-ви ко-ро-на, у Кла-ри ко-ра-ли.

Кла-ва про-си-ла у Кла-ри ко-ра-ли.

                                          ***

Ки-нув кріп Про-кіп в о-кріп.

О-крім кро-пу ки-пів ко-роп в о-кропі.

                                        ***

Про-кіп, Про-кіп, ку-пи кріп.

                                           Р                                            №3   

рі-па     кро-лик      Сір-ко   Ма-ри-на     лап-ки  

рі-пка   кро-ли-ки   Сив-ка  Ма-рин-ка   спин-ка

                                     Кро-ли-ки

     У Ма-рин-ки кро-ли-ки – Сір-ко і Сив-ка. Ма-рин-ка по-кла-ла кро-ли-кам мор-кви і рі-пи.

-         На, Сір-ку, мор-кви. На, Сив-ко, ріп-ки.

У Сі-рка сі-ра спин-ка, а у Сив-ки сі-рі лап-ки. Кра-си-ві у Ма-рин-ки кро-ли-ки!

                                     Ра-нок

         Ра-нок. Рі-ка. Впа-ла на рос-ли-ни ро-са. Ро-ман і Рус-лан ло-ви-ли ко-ро-пів. Па-нас ло-вив ра-ків. А І-ван ло-вив ка-ра-сів і ли-нів.

***                                     Р                                              №4

рис     рів        маки      росли        Макар    Лариса

ірис   вирив    марки    рослини   Карина   Марина

                                Скоромовки

Марина рис варила, а Лариса рис пересолила.

                                      ***

Перина у Марини, Марина на перині.

Марина під периною, перина над Мариною.

                                      ***

Хитру сороку спіймати морока,

а на сорок сорок – сорок морок.

                                      ***

Бере Віра в руки рака, бере рака-неборака.

Ви погляньте, подивіться, Віра рака не боїться!

                                      Квітник

     У Лариси росли іриси. У Макара – маки. У Олі – красолі. У Карини квітли мальви. Гарний квітник у дітей!

                                           Т                                            №1

ат  от  ит  іт  ут  ата  ото  ити  іті  уту  атта  отто  итти

лти    сто   кті   нту   онто    інті   анта    онти   інта

лті     сти   кту  нти   инти   унту  инто   анту    онти

ти      лист-лис-ток    міс-то   Ти-мур       мі-си-ти

тік     міст-міс-ток     ті-сто    Мар-та       на-мис-то

кіт     стіл-сто-ли       тіт-ка    Тим-ко       на-мис-тин-ки

кит    пліт-пло-тик    тат-ко   Ми-ки-та    на-мі-си-ти

                               Ско-ро-мов-ки

Мі-си-ла тіс-то Мар-та в на-мис-ті і на-мис-тин-ки по-па-ли в тіс-то.

                                        ***

Ко-тик-вор-ко-тик сів на пло-тик.

                                           Т                                           №2 

ітс     алт   утр   итв   стри   врту   тпро   вста    нлту                                                                   

итн   отн   ітр    утм   смта   ртмі   плті    впту   спті

кіт    ла-па    ко-тик    ко-тив    по-ко-тив   ви-ко-тив

тік    ла-пи    ко-ток    ка-тав    по-ка-тав    ви-ка-тав

                                Ско-ро-мов-ки

Кіт ко-тив ко-ток по то-ку.

Ко-ток по-пав на ла-пу ко-ту.

                                           ***

Тат-ко ко-пав, а Тим-ко по-ли-вав.

По-тім тат-ко ко-сив, а Тим-ко но-сив.

                                          ***

кар-ти-на      лис-тів-ка    Та-рас           Та-ма-ра

квар-ти-ра    лас-тів-ка     Ан-тон          На-тал-ка

кім-на-та      плас-тик       Світ-ла-на     Ан-то-ні-на

***                                      Т                                           №3

мати       ти        лі-кар      те-ра-певт         трак-то-рист

тато        тобі     пе-кар      о-ку-ліст           кос-мо-навт

сес-тра   тебе     то-кар      сто-ма-то-лог   ма-ши-ніст

Ар-тур – ліс-ник.      Тим-ко – пе-кар.

О-рест – лі-кар.         Ти-мур – пе-ру-кар.

Нес-тор – то-кар.       На-тал-ка – сто-ма-то-лог.

                                            ***

        Он лан. На лану тато і Ан-тон. Вони орали на трак-то-рі поле. Нав-ко-ло лі-та-ли во-ро-ни. Птахи кар-ка-ли. Вони шу-ка-ли по-жи-ву.

*** 

                                     Т                                          №4

літо           став                   Тарас             на-пра-во-справа

місто         стали                 Антон           на-лі-во-зліва

ставок       нас-та-ли          Артем           на-вко-ло-навкруг

намети      по-ста-ви-ли     Світ-ла-на      вгорі-зверху

палатки     ви-ста-ви-ли     Ка-те-ри-на     внизу-знизу

                              Туристи

       Настали літні канікули. Тарас, Антон, Світлана – туристи. Вони пішли за місто. Навколо міста ліси, сади. Направо – ріка, наліво – луки. Там ставок, озеро. Так гарно! Тут і стали туристи. Вони поставили намети, роз-па-ли-ли ба-га-ття. Довго співали пісні.

                                       ***

-         Співаки – співають.

-         Туристи – подорожують.

-         Вихователі – виховують.

-         Художники – малюють.

-         А письменники? А вчителі?

                                              Е                                           №1

те-атр          кра-са              пар-тер       кви-ток

ак-тор          ок-ра-са           парт-нер     вис-та-ва

ар-тист        ор-кестр          кар-ти-на    вис-тав-ка

акт-ри-са     ор-на-мент      кріс-ла        ка-са

Та-мі-ла       Та-рас             тат-ко          ма-тін-ка

                                У те-ат-рі

        Та-то, ма-ма, Та-рас і Та-мі-ла у те-ат-рі. Там ар-тис-ти і ор-кестр. На сті-ні ор-на-мен-ти і кар-ти-ни. У пар-те-рі кріс-ла. Тут вис-тав-ка порт-ре-тів ак-то-рів. У те-ат-рі ар-тис-ти спі-ва-ли піс-ні. Всі ве-се-лі.

_______________________________________________

                                            Е                                            №2

***       ве-рес               ле-ле-ка         клен           літ-ні

             ве-рес-не-ві     ле-ле-ки         кле-ни       о-сін-ні

             серп                  лас-тів-ка      о-си-ка       вес-на

             серп-не-ві        лас-тів-ки      то-по-лі     на-вес-ні

                                        Восени

       У ве-рес-ні не ста-ло теп-ла. По-ле-ті-ли у теп-лі краї лас-тів-ки та ле-ле-ки. У лі-сі, на по-лі та у лузі пе-ре-ста-ли лу-на-ти ве-се-лі піс-ні пта-хів. Тра-ва ста-ла жов-та. На кле-ні і то-по-лі об-ле-ті-ло лис-тя.

       Не-бо за-хма-ре-не. Все рід-ше сві-тить сон-це. Час-то і-дуть до-щі. Не-за-ба-ром нас-та-нуть мо-ро-зи, ви-па-де сніг і прий-де зи-ма.

Вес-на, лі-то – по-ри ро-ку.

А ра-нок? Ра-нок - … .

О-си-ки, кле-ни, то-по-лі – рос-ли-ни.

 А ле-ви? Ле-ви -. … .

Ма-ки, і-ри-си, кро-ку-си  – кві-ти.

А ка-ли-на? Ка-ли-на - … .

                                         Е                                            №3

ко-мар       о-си-ка        о-рел         сир            ко-ник

ко-мір        о-со-ка        о-сел         си-рок       ко-тик

ко-лір        о-со-кір        о-се-лі      сир-ник     кро-ти

ко-ни-ки       кур-ка      кро-ку-си      

ко-ти-ки        кур-тка    как-ту-си

У Мар-ту-сі – ко-ни-ки. У Ми-ки-ти – ко-ти-ки. У Кат-ру-сі – как-ту-си. У О-ле-сі – ос-ли-ки. У Ос-та-па – кур-тка. У Мак-си-ма – кур-ка. А на-мис-то і ко-ра-лі у На-та-лі.

____________________________________________

                                          Е                                              №4

се-ло      парк            і-рис          кро-ку-си      ли-па    

се-ла      пар-ки         і-ри-си      квіт-ни-ки     ли-пи   

сі-ла       о-по-ри       ро-си         квіт-ки          ла-пи 

                             Но-ве се-ло

      У нас но-ве се-ло. У се-лі парк. У пар-ку ли-пи  кле-ни, то-по-лі. Нав-ко-ло ве-ли-кі квіт-ни-ки. Там ви-рос-ли і-ри-си, кро-ку-си, ма-ки. За се-лом ліс. У лі-сі те-пер ве-се-ло. Там лу-на-ли спі-ви пта-__ів. Ем-ма і Ел-ла у лі-сі. У Ем-ми і-ри-си. У Ел-ли кро-ку-си.

У нас  кра-си-ві се-ло і ліс.

                                          Е                                              №5

 ***                           Сес-три

    Ва-си-лин-ка і Ма-рин-ка – сес-три. Ва-си-лин-ка – ве-се-ла, а Ма-рин-ка – сум-на. То-му Ва-си-лин-ку кли-ка-ли Ва-си-лин-ка-ве-се-лин-ка, а Ма-рин-ку – Ма-рин-ка-хма-рин-ка. Ва-си-лин-ка мрі-я-ла роз-ве-се-ли-ти сест-рич-ку. Во-на ви-ши-ла руш-ни-чок і по-да-ру-ва-ла Ма-рин-ці. Ма-рин-ка зра-ді-ла і за-смі-я-ла-ся.

                                         Д                                              №1  

ада        одо       уду       иди       іді      еде

адда     оддо     удду     идди     ідді    едде

атда     отдо     утду      итди     ітді    етде

від-ро     ве-ло-си-пед     да-ру-ва-ти         Да-нил-ко

вуд-ка    да-ру-нок          ве-ре-ду-ва-ти    Да-рин-ка

                           Ве-ре-да

      Да-нил-ко-ві по-да-ру-ва-ли від-ро і вуд-ку.

-         Ло-ви ли-нів і ка-ра-сів! А-ле сам до во-ди не і-ди!

А Да-нил-ко пла-кав і ве-ре-ду-вав:

-         Ме-ні не да-ли ве-ло-си-пед!

От так Да-нил-ко! Він – ве-ре-да.

____________________________________________________

                                       Д                                                  №2

ід     ад     уд     ид    ед    од    ді    да    ду    ди    де    до

іди  ади    уди  иди  еди  оди  іді   іда   іду   іди   іде   ідо

дім            сад              рід              мати  

удома       садок          родина       матуся

домівка    посадили    народна     матінка

                             Рід-на до-мів-ка

    Ми-ла і теп-ла нам рід-на до-мів-ка. Тут ма-ма і та-то, тут усі рід-ні. У рід-но-му до-мі ма-ма спі-ва-ла нам ко-лис-ко-ві піс-ні.

    Ско-ро ми ста-не-мо до-рос-ли-ми. Пі-де-мо у да-ле-кі сві-ти. Але бу-де-мо ду-ма-ти про рід-ну до-мів-ку. Про ка-ли-ну ко-ло вік-на. Про сад, де по-са-ди-ли де-ре-во. І про ма-му в са-ду–мо-ло-ду і вро-дли-ву.

                                     ***

У рід-но-му до-мі нам і во-да со-лод-ка.

Та сто-ро-на ми-ла, де ма-ти по-ро-ди-ла.

 ***                                   Д                                               №3               

Ді-на           Де-нис          сад - са-дів-ник      са-ди-ти

Лі-да           Де-мид         двір - двір-ник        по-са-ди-ти

Ді-а-на        Да-ни-ло      ліс - ліс-ник            рос-ти-ти

Да-ри-на     Дмит-рик     лі-ки - лі-кар          ви-рос-ти-ти

     У Лі-ди та-то са-дів-ник. Він ви-рос-тив сад. У са-ду яб-лу-ні, гру-ші, сли-ви, виш-ні. Во-се-ни са-док да-ру-є ро-ди-ні ба-га-тий уро-жай фрук-тів.

     Лі-ди-на ма-ма – ви-хо-ва-тель. Во-на пра-цю-є в дит-сад-ку. Ма-ма ви-хо-ву-є ді-тей.

                                      ***

Дон, Дніп-ро, Ду-най, Дес-на – рі-ки.

Уж-го-род, Львів, Ки-їв, Жи-то-мир – міс-та.

О-дуд, дя-тел, дрізд, і-вол-га – птахи.

Двір-ник, са-дів-ник, про-да-вець – про-фе-сі-ї.

Дуб, бук, клен, ли-па, кедр – де-ре-ва.

Смо-ро-ди-на, ма-ли-на, по-річ-ка – ку-щі.

-         Скла-ди схо-жі ре-чен-ня.

________________________________________________

***                                    Д                                            №4

дім       дід           сад                 дар                   да-ле-ко

дим      ді-док      са-ди-ти        да-ру-нок         да-ли-на

дам      ді-дусь     са-дів-ник     да-ру-ва-ти      до-ли-на

                                   Ле-ле-ка

     Ле-ле-ка о-се-ливсь на стов-пі. Дмит-рик та Да-рин-ка ди-ви-лись, де він та пи-та-ли:

-         Ле-ле-ко, ле-ле-ко, до о-се-ні да-ле-ко?

Ле-ле-ка під-ні-мав го-ло-ву, кле-ко-тав у від-по-відь:

-         Кле-кле-кле-ко… .

-         Да-ле-ко, да-ле-ко! – ра-ді-ли ді-ти.

І ле-ле-ка ра-дів ра-зом з діт-ка-ми.

                                         З                                               №1

аз     оз     уз     из     із     ез     за     зо     зу     зи     зі     зе

дза   дзо   дзу   дзи   дзі   дзе   зда   здо   зду   зди   зді

каз-ка       при-каз-ка    ка-за-ти              ко-за     Зі-на

каз-ки       при-каз-ки   роз-ка-за-ти       ко-зи     Лі-за

каз-кар     пе-ре-каз      пе-ре-ка-за-ти    кі-зка    Зе-нон

                               Світ-ла-ни-на каз-ка

-         Ма-мо, роз-по-ві-си ме-ні но-ву каз-ку? – за-пи-та-ла пе-ред сном ма-ла Світ-лан-ка.

Ма-ма роз-ка-за-ла до-ні каз-ку « Ко-за-де-ре-за». А Світ-ла-на пе-ре-по-ві-ла каз-ку се-стрі Зі-ні. Те-пер і Зі-на зна-ти-ме но-ву ка-зку.

                                          З                                                №2

асза       осзо      усзу      исзи       ісзі      есзе 

за-са      зо-со     зу-су     зи-си     зі-сі     зе-се

кас-ка - каз-ка      но-си-ти - во-зи-ти     Ла-ри-са – Лі-за

сли-ва - зли-ва     ка-за-ти - пи-са-ти      зми-ти – спи-ти

зи-ма  мо-роз     зір-ка    ві-зе-ру-нок   Лі-за   мо-ро-зив

зи-ми  мо-ро-зи  зір-ки   ві-зе-рун-ки  Зі-на   за-мо-ро-зив

         

                               Мо-ро-зо-ві ві-зе-рун-ки

        Зи-ма. Мо-роз. Ко-ло вік-на сес-три Лі-за і Ла-ри-са. На вік-ні за-мерз-ло скло. На склі – різ-ні ві-зе-рун-ки.

-         Ла-ри-со, тут, злі-ва, не-мов зір-ки, - ска-за-ла Лі-за.

-         А он, спра-ва, не-мов де-ре-ва в лі-сі. То все Мо-ро-зо-ві ві-зе-рун-ки, Лі-зо.

***                                    З                                               №3

зима – зимонька        озеро - озерце

мороз – морозець      весна - веснонька

земля - земелька        замети – заметіль

                                Настала зима

        Настала зима. Мороз скував озера, ріки, ставки. Замерзла земля. на дорозі, у полі, в лісі замети. А озимина зелена. Вона заснула під снігом. І багато тварин заснули до весни. Замела зима снігами поле і сад. Під заметами поля і сади спатимуть до весни. Незабаром Новий рік і Різдво.

***                                          З                                         №4

На-зар        ліс       ліс-ник          при-ніс      кро-лик

Зе-нон        сад      са-дів-ник     да-вав        зай-чик

Зо-ря-на     казка   каз-кар          на-йшов    мор-ква

                                    Знахідка

      Тато у Назара – лісник. Одного разу він знайшов у лісі мале зайченя. Тато пожалів маля і приніс його додому. Всю зиму зайчик жив у Назара. Хлопчик давав йому моркву, капусту, ріпку. До весни зайченя стало  дорослим зайцем. Тато посадив його у клітку до кроликів. Тваринки подружилися.

-         Підбери пари слів.

Коза -                       - теля

Корова -                   - лоша

Кінь –                       - зайченя      

Мавпа –                    - козеня

Заєць –                     - мавпеня

Зубр -                       -зубреня

***                                     З                                               №5  каз-ка     зо-ря          за-гад-ка        роз-гад-ка

каз-кар   Зо-ря-на    за-га-да-ти     роз-га-да-ти

               

                          Зорянині казки

       Зоряна знала багато різних казок. Вона любила їх розповідати дітям. Дівчинка розповіла нам цікаву казочку про Півника та Курочку. Потім загадала загадку. Загадку – у казках. Ми розгадали загадку і попросили Зоряну загадати інші загадки.   

***                                             З                                          №6

коза     зоря     зелена     Дозор    череда           поміч

кізка    зірка    зелень     Назар    че-ред-ник    по-міч-ник

                             Дідусів помічник

       За селом луки. Там висока зелена соковита трава. Дід Назар пасе на луці кізок. Із ним песик Дозор. Він допомагає дідусеві пильнувати череду. Дозор – добрий чередник.

***                                      З                                        №7

маки        тюль-пани      ква-соль-ка      во-лош-ки

мальви    тро-ян-ди        кра-соль-ка     ай-стри

                                    ***

       Зіна та Степанко посадили у дворі квіти. Високі мальви посадили за тином. А низенькі красольки, запашні волошки та айстри ростуть під вікном. Не-за-ба-ром на клумбі зацвітуть пре-крас-ні троянди. Ними будуть ми-лу-ва-ти-ся всі жителі будинку.

                                            Ь                                             №1

нь          ль           дь           зь          сь          ть          рь

ньо-но   льо-ло   дьо-до    зьо-зо   сто-со   тьо-то   рьо-ро

день – день-ки      день – де-ньок     Ва-силь - Ва-силь-ко

пень – пень-ки      пень – пе-ньок     І-ван –І-ван-ко

кінь – ко-ни-ки     кінь – ко-ник       Сте-пан – Сте-пан-ко

                                    На льо-ду

       На-ста-ли силь-ні мо-ро-зи. До-рос-лі за-ли-ли ко-ло до-му ков-зан-ку. День у день тут ді-тво-ра. Та-то ку-пив Ва-силь-ко-ві но-ві ков-за-ни.

-         Ва-силь-ку, ну-мо на ков-зан-ку, - кли-ка-ли дру-зі Ва-силь-ка.

На льо-ду слизь-ко. То-му Ва-силь-ко-ві до-ве-лось кіль-ка ра-зів па-да-ти. Па-дав, але ні ра-зу не за-пла-кав.

                                               Ь                                            №2

лом     сом           носить      слово     вдома

льон    сьомий     у ньому    сльоза    Дьома

ко-лір            льон        по-стіль

ко-льо-ри       льо-нок    паль-то

ко-льо-рові    льо-нар    ска-терть

                                      Льон

         Льон ро-сте в по-лі. На ньо-му кві-ти та-кі си-ні! То-му, ко-ли квіт-не льон, то-ді по-ле, не-мов мо-ре.

          Льон – ко-рис-на рос-ли-на. Він при-но-сить нам у дім і кра-си-ві ко-льо-ро-ві тка-ни-ни, і по-стіль, і ска-тер-ти-ну на стіл, і за-на-віс-ки на вік-на.

***                           Що з чого?!

З льону, бавовника, конопель – тканину.

З глини – цеглу, посуд, іграшки.

Із зерна жита, пшениці - … .

                                          Б                                                  №1

дби   дба   дбо   дбі   дбу   дбе   бди   бда   бдо   бді   бду   бде

ибд  абд  обд  ібд   убд   ебд  идб   адб   одб  ідб  удб   едб

біб          дуб           біл-ка       бу-ди-нок       зби-ра-ти

бік          бук           біл-ки       бу-ди-нки       збу-ду-ва-ти

брід       ду-бок       бо-бер      бу-дів-ник      збу-ди-ти

бруд      дуб-ки       боб-ри      бу-до-ва         зі-бра-ти

                            Не-за-ба-ром зи-ма

     Біл-ка зро-би-ла со-бі бу-ди-нок у дуп-лі ду-ба. Зі-дра-ла во-на зі стов-бу-ра мох, на-зби-ра-ла сі-на і ви-мос-ти-ла дуп-ло все-ре-ди-ні. Во-се-ни біл-ка за-па-сла в ду-плі го-рі-хи та гри-би. А ши-шки са-мі на со-сні ви-рос-туть.

                                      ***

Дуб і бе-ре-за – де-ре-ва. А бу-зок і бу-зи-на?

Біл-ка і бо-бер – зві-рі. А бер-кут і во-ро-на?

_______________________________________________

***                                    Б                                              №2

бу-зок              ро-бо-та            ро-би-ти

бу-кет              ро-бот               зро-би-ти

бе-ре-за            ро-бо-ти           за-ро-би-ти

бе-різ-ка           ро-біт-ник        пе-ре-ро-би-ти

                             Ма-ми-не спа-си-бі

      Ма-ма і та-то на ро-бо-ті. А І-рин-ка вдо-ма са-ма. Во-на при-бра-ла в кім-на-ті. По-ми-ла по-суд. По-тім І-рин-ка по-сте-ли-ла бі-лу ска-тер-ти-ну на стіл. По-ста-ви-ла у ва-зу бу-кет буз-ку. По-вер-ну-лась мА-ма з ро-бо-ти і ска-за-ла до-ні:

-         Спа-си-бі то-бі, І-рин-ко!

Бім,Бро-вко, Бу-кет, Бу-ян – кли-чки тва-рин.

А Бо-рис, Бог-дан, Бро-ні-сла-ва - …?

***                                      Б                                            №3

       бу-ти           бук-ви         коб-за         бан-ду-ра

би-ти            бук-ва         коб-зи         бан-ду-ри

бра-ти          бук-вар       коб-за-рі     бан-ду-рист

                      

                        На-род-ні ін-стру-мен-ти

Бан-ду-ра і коб-за – ста-ро-вин-ні му-зич-ні ін-стру-мен-ти. Під зву-ки бан-ду-ри і коб-зи ви-ко-ну-ва-ли на-род-ні піс-ні коб-за-рі. Та-кож во-ни са-мі скла-да-ли піс-ні  і ви-ко-ну-ва-ли їх.

____________________________________________

***                                        Б                                          №4

      бік          ба-ран             бо-ро-да           при-бра-ти

      бук         бу-ран             бо-ро-на           пе-ре-бра-ти

      бак         бру-сок           бо-ро-вик         пе-ре-брес-ти

      бик         бор-сук           бо-рід-ка         за-бре-сти

Білка, бегемот, борсук, бобер, зебра – звірі.

Долото, зубило, пилка, рубанок, молоток – інструменти.

Боби, бавовник, барвінок – трави.

Береза, абрикос, бук, верба, дуб – дерева.

Бузок, бузина, барбарис, верболіз – кущі.

***                                            Б                                       №5

бокс                    бок-сер                       Бог-дан

во-лей-бол          во-лей-бо-ліст           Бо-рис

бас-кет-бол         бас-кет-бо-ліст          Бо-рис-ла-ва

                                 Родина

Мене звуть Богдан. Мій брат Борис – боксер. Ми з татом граємо в баскетбол і волейбол. Сестра Борислава ходить у басейн плавати. Наша мама – бібліотекар. А дідусь – будівельник. У нас дружна родина. Ми по-ва-жа-є-мо один од-но-го, лю-би-мо роз-по-ві-да-ти про сво-ї спра-ви.

                                         Г                                                №1

рго   ргу   рги   ргі   рга   рге   гро   гру   гри   грі   гра  гре

гор   гур   гир   гір   гар   гер   рог   руг   риг   ріг   раг  рег  

гу-си            гриб             гри-бник            Гнат

гу-сак          граб              гри-бни-ки        Гав-ри-ло

гри-би         граб-лі          го-роб-чик        Га-ли-на

гри-бок       груз-ді          го-роб-чи-ки     І-гор

                               Гри-бна по-ра

-         Ді-ти, гриб-на по-ра нас-та-ла, - ска-зав ді-дусь Га-ври-ло. 

-Бе-ріть кор-зин-ки в ру-ки – і до лі-су.

       І от ми в лі-сі. А тут різ-ні гри-би. Та так ба-га-то! Ось у Га-лин-ки груздь. Гна-ти-ко-ві по-пав-ся під-бе-ре-зо-вик. А ді-дусь Гав-ри-ло зрі-зав бо-ро-ви-ка.

      -А то по-ган-ка, Гна-ти-ку, не бе-ри! – по-пе-ре-див ді-дусь.

_______________________________________________

***                                        Г                                          №2

го-род            го-ро-ди-на        гу-ка-ти

го-лос            о-гір-ки              по-гу-ка-ти

вго-лос          го-лос-ний         гу-кну-ти

на-го-лос       го-ло-си-ти        ви-гук-ну-ти

       Зараз весна. Дідусь Гнат копає грядку. Бабуся Га-лина посадить там біб і моркву. А трохи далі – кар-топлю і гарбузи. Онуки Гаврилко і Тамара допомага-ють бабусі і дідусеві. Вони – маленькі помічники.

                                         ***

Гнат – агроном, а Богдан – тракторист.

Ольга – друкарка, а Ігор – лісник.

Гліб – коваль, а Гелена – перукар.

                                         Ґ                                                 №1

ґа-ва          ґаз-да          ґвалт       ґніт             ґра-су-ва-ти

ґа-нок        Ґан-дзя       ґу-ля       ґор-но         ґел-ґо-та-ти

аґ-рус        ґро-но         ґедзь       ґре-чний     ґаз-ду-ва-ти

ґа-ве-ня     ґаз-да         дзи-ґа      ґаз-ди-ня    про-ґа-ви-ти

                            Ґа-ви і Ґа-ла-ґан

         У-го-рі на бе-ре-зі дві ґа-ви зви-ли гніз-до. Са-ме над ґан-ком. Га-лин-ка з І-го-рем у-сі дні спо-сте-рі-га-ли за ґа-ва-ми.

         Ось у гніз-ді ви-лу-пи-лись ма-лень-кі ґа-ве-ня-та. Ґа-ви раз по раз но-си-ли до гніз-да гу-сінь.

        З са-мо-го ран-ку у-го-рі і у дво-рі га-мір. Ось зле-тів пі-вень Ґа-ла-ґан на ґа-нок і на весь двір: «Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!». То він нас при-ві-тав: «Доб-ро-го ран-ку! Доб-ро-го ран-ку!»

_______________________________________________

***                                   Ґ                                               №2

      ґа-ва         ґу-ля        ґу-дзик         ґрин-джо-ли

      ґа-нок      ґрунт        дзи-ґа           ґир-ли-ґа

      ґедзь        ґазда         дзиґ-лик       ґа-ла-ма-ґа

      ґвалт        аґрус        дзи-ґар         ґа-ве-ня-та

                             Буква Ґ

     Буква Ґ з ріжком вгорі

     посміхнулась дітворі:

     -В багатьох словах цікавих

     я красуюсь наче пава:

     ґрунт, і ґаблі, і ґирлиґа,

     ґуля, ґніт, дзиґар і дзиґа,

     ґаламаґа, ґринджолята…

     Тож прийміть мене, малята.

     Придивляйтеся, вивчайте,

     букву Ґ не забувайте!

         ***                               Ґ                                          №3

                      Скоромовки

    Сидить ґаздинечка на ґанку

    і ґазді ґудзик пришиває.

    Від ґавеняти ґава Ганка

    нахабу ґедзя відганяє.

                                 ***

    Що за ґвалт зчинився на подвір’ї зранку?

    Загубила ґудзик ґава біля ґанку.

    З дерева за нею ґедзь спостерігав

    і порадив ґаві не ловити ґав.

_______________________________________________

    ***                                      Ґ                                        №4

                      Як народився ґудзик

            Ґудзик прийшов до нас із давніх-давен. Слово ҐУДЗ означало вузол або ґуля. Ґудзи робили із шнурочків. Ними зав’язували одяг. Згодом ґудзи стали пришивати до одягу. З того часу такі вузлики стали називати ґудзиками. Виготовляють сучасні ґудзики із дерева, металу й пластмаси.

                                Скоромовки

       Галасливі ґави й галки

       В гусенят взяли скакалки

       Гусенята їм ґелґочуть,

       Що й вони скакати хочуть.

                                        ***

      Нагадала ґава ґаві не проґавити забави.

                                        ***

      Ґави на ґанку чекали сніданку.

                                         Ч                                                №1

річ       річ-ка       стрі-чка     лі-теч-ко      кі-лоч-ки

піч       піч-ка       сві-чка      со-неч-ко     ді-точ-ки

ніч       ніч-ка       кво-чка     до-неч-ка     кві-точ-ки

                                 Ско-ро-мов-ки

Брів ле-ле-ка че-рез брід,

ле-ле-ча-там ніс о-бід.

Брів ле-ле-ка че-рез став,

в чо-бі-ток во-ди на-брав.

                                    ***

Хо-дить кво-чка ко-ло кі-лоч-ка.

Во-дить ді-то-чок ко-ло кві-то-чок.

                                     ***

Кур-ли-чі кур-ли-чуть, кур-ли-ча-ток кли-чуть:

--Кур-ли, кур-ли, кур-ли-ченьки,

До річеньки, до річеньки.

_______________________________________________

***                                       Ч                                           №2

                      Скоромовка              

Ходить квочка коло кілочка.

Водить діточок коло квіточок.

                        Загадки

Я у батька четвертий син,

а усього нас в нього – сім.

             ***

Чорна корова весь світ поборола,

а білий віл всіх звів.

             ***

Між берегів текла, текла,

мороз зміцнів – під скло лягла.

                                            Ч                                            №3

чо-вен       чи-та-чі          чи-та-ти           Чер-ні-гів

руч-ка       чи-тан-ка       чор-ні-ти          Чер-ка-си

чис-ло       чи-тан-ня       чер-во-ні-ти      Чер-нів-ці

                              День і ніч

     Од-но-го ра-зу зу-стрі-лись День і Ніч. День і го-во-рить:

-Ось те-бе звуть Ніч та й Ніч. А ме-не сто-год-ні зва-ли Се-ре-да, вчо-ра – Вів-то-рок, а зав-тра бу-дуть зва-ти Чет-вер…

     У-сміх-ну-лась Ніч і від-по-ві-ла:

-         Не хва-лись, дру-же. Без ме-не й те-бе б не бу-ло.

    За-мис-лив-ся День. Чо-му так від-по-ві-ла Ніч?

_______________________________________________

***                                        Ч                                           №4

       піч              бочка         ву-доч-ка        під-руч-ник       

       квач            дочка         рі-чеч-ка         на-во-лоч-ка                                                 

       обруч         нічка          до-неч-ка        ру-ка-вич-ка

       калач          річка          па-лич-ка        ка-чеч-ка

                             Чудова пора

     Була чудова пора. Наталочку та Оксаночку тато по-віз на дачу. Там пречудово! Відразу за будинком луки та річка. Вдалині видніє ліс. У лісі навесні квітне бага-то черемхи. Дівчатка часто збирали в лісі квіти. Діти тут добре відпочивали. Коли малята повернулися в місто, своїми враженнями від відпочинку вони поділилися з мамою та бабусею.

                               Загадки

Довгі ноги, довгий ніс              

По болоту ходить скрізь.   

                     ***

Струнка, красива,де носом поведе, там мітку кладе.

                                              Ч                                          №5

греч-ка      че-ре-да         ка-чал-ка       чо-бо-ти

ча-бан        чер-вень        пе-чи-во        чо-бо-тар

ча-вун        чо-вен            га-чок           чо-ло-вік

чар-ка        гле-чик          кур-ча-та       чор-но-гуз

                         Міс-та Ук-ра-ї-ни

              Чер-ні-гів, Чер-ка-си, Чер-нів-ці – міс-та Ук-ра-ї-ни. Чер-ні-гів роз-ки-нув-ся на бе-ре-гах річ-ки Дес-ни. Міс-то Чер-ка-си роз-та-шо-ва-не над Дніп-ром. А Чер-нів-ці роз-ки-ну-ли-ся у за-хід-ній час-ти-ні на-шо-ї дер-жа-ви.

 А де жи-ве-те ви? Як на-зи-ва-єть-ся ва-ше міс-то?

_______________________________________________

***                                         Ч                                          №6

        кач-ка        гус-ка          лі-то            сон-це   

        ка-чеч-ка    гу-соч-ка    лі-теч-ко    со-неч-ко

                     Чудова і багата пора року

   У чистому блакитному небі світить сонечко. У прозорому повітрі пливуть легенькі білі павутинки бабиного літа. Почали опадати з дерев золоті листочки. Вони неначе парасольки пливуть повільно додолу. Уже відлетіли на південь ластівки і лелеки. Стали готуватись до відльоту дикі качки і гуси. Настала осінь.

-         Чудова і багата пора року, - кажуть про осінь.

                                    ***

Осінь, зима, весна, літо – пори року.

Понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота, неділя  – дні тижня.

Ранок, день полудень, вечір, ніч – частина доби.

                                              Ч                                           №7

 ***                       Загадки

Б’ють мене й малі, й старі і в повітрі, й на землі.

Та від цього не вмираю, тільки весело стрибаю.

                             ***

Між берегів текла, текла.

 Мороз зміцнів – під скло лягла.

                             ***

Не кінь, а біжить. Не ліс, а шумить.

                             ***

Тече, тече – не витече,

Біжить, біжить – не вибіжить.

                            ***

Може й розбитися, може й зваритися.

А раптом в птицю може перетворитися.

                            ***

У воді купалася, а сухою зосталася.

_______________________________________________

 ***                                         Ч                                        №8          

                        Загадки

Кожушок п’ять ріжків має,

П’ять братів туди влізає.

В день морозний там

тепло й затишно рукам.

                            ***

Живе спокійно, не поспішає,

про всяк випадок носить щит.

Під ним страху вона не знає,

гуляє з ним, під ним же спить.

                            ***

Ні сани, ні віз, а їде – нема сліду.

                   

                                      Й                                                  №1

айк  інк  ойк   ийк  уйк  ейк  йка  йкі  йко  йки  йку  йке

айт  ійт   ойт  ийт   уйт  ейт  йта  йті  йто   йти  йту  йте  

мій    чай   мий    клей     лій-ка     со-ло-вей     зе-ле-ний    

свій   гай   рий     зойк     чай-ка     гой-дал-ка   світ-лий

твій    рій   лий     іній      гай-ка     лі-ній-ка      чор-ний

                                     Риб-ка

     Сер-гій-ко спій-мав риб-ку. Зра-дів. По-чав зні-ма-ти з гач-ка. Тіль-ки тор-кнувсь до риб-ки й зой-кнув: йой-йой! Та риб-ка зва-лась йор-жи-ком. У ньо-го на спи-ні ко-лю-чий гре-бінь.

                                    За-гад-ка

             Круг-лий, на-че со-неч-ко,

             Зе-ле-ний, на-че тра-ви-чка,

             Чер-во-ний, на-че кров,

             Со-ло-дкий, на-че мед.

_______________________________________________

                                             Й                                          №2

ийм  айв  уйс  ійч  ейл  ойд  йіг  йуґ  йез  йав  йиб

йма  йва   йса  йча   йла  йда   йга  йґа  йза   йва  йба

рій       спо-кій       зграй-ка       Мат-вій      Ан-дрій

край    крей-да       ко-пій-ка     О-лек-сій    На-дій-ка

клей    майс-тер     трам-вай      Сер-гій       Ві-та-лій

змій    лі-ній-ка      ай-стри       Зі-но-вій     Те-рен-тій

                       Ма-лі по-міч-ни-ки

     -Ді-ти, по-лий-мо рос-ли-ни!- по-про-си-ла ма-ма. Ді-ти взя-ли ві-де-реч-ка та й по-да-ли-ся до ко-пан-ки.

      Ма-річ-ка по-ли-ла ай-стри. Да-рин-ка з Анд-рій-ком по-ли-ва-ли смо-ро-ди-ну й аґ-рус. А та-то по-ли-вав де-ре-ва. Все в са-ду за-бу-я-ло та за-кра-су-ва-ло-ся.

      «Зо-ло-ті ді-ти», - ска-за-ла ма-ма.

                                             Й                                            №3

кис-лий – со-лод-кий       ма-лий – ве-ли-кий

ве-се-лий – сум-ний         зна-йо-мий – не-зна-йо-мий

но-вий – ста-рий               смач-ний – не-смач-ний

                             Сма-чний о-бід

-Чому обід смач-ний та-кий? - спитав у ма-те-рі Анд-рій.

     Й ска-за-ла ма-ма так йо-му:

-О-бід смач-ний та-кий то-му, що са-ме ти сьо-год-ні дров ме-ні ра-нень-ко на-ко-лов.

                               За-гад-ка

      Но-са-тий Ми-ки-та – із де-ре-ва сви-та.

      Не гре-бін-чи-ком че-са-ний, а ле-зом за-те-са-ний.

_______________________________________________

***                                          Й                                         №4

        мий        читай           закривай      зачесаний         

        пий        виконуй       відкривай    вимитий

        лий        провітрюй   вимивай       чистий

                           Корисні поради

Перед обідом мий з милом руки.

Кожного дня виконуй ранкову гімнастику.

Перед сном відкривай у кімнаті кватирку.

Вдома читай і пиши тільки за столом.

                         Скоромовка

На столику – сайка, під столиком – лайка.

Чи буде лайка їсти ту сайку?

                                ***

Спить старий сердитий сом.

Сому сниться сьомий сон.

                                ***

Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок – сорок морок.

 ***                                    Й                                              №5                                                 

йод           ма-йо-нез      зна-йо-мий       Йо-сип

йорж        ра-йон            ра-йон-ний       Со-лов-йов

ма-йор     га-йок            сер-йоз-ний      Му-рав-йов

Андрій – Андрійович         Йосип - Йосипович

Віталій – Віталійович        Аркадій – Аркадійович

Юрій – Юрійович               Сергій – Сергійович

                                     Лікар

        Наш сусід Йосип Анд-рі-йо-вич – лікар. Йому сорок років. Він чуй-ний і у-важ-ний до дітей. Лікар добре лікує хворих. Дуже часто дорослі та діти звертаються до нього за порадою або за допомогою. Йосип Андрійович ніколи не відмовляє хворим та тим, хто потребує допомоги. Ми всі його по-ва-жа-є-мо і ша-ну-є-мо.

***                                          Й                                        №6

                   Про книжки, що говорять

      Володя читав книжку. Читаючи, він стомився і захотів спати. Вже зайшло сонце, пташки замовкли. Ліг Володя в ліжко і заснув, з ним поснули пташки, хлопчики та дівчатка, намальовані в його книжці.

-         Володю, мені погано! – почув він і сів у ліжку.

      Книжка лежала на підлозі і плакала. Володя підняв її і поклав на підвіконні. А сам ліг і знову заснув.

-         Володю, мені холодно! – почувся жалібний голос.

Володя схопив книжку, засунув її під подушку і сказав:

-         Ну, ти мовчатимеш!

А книжка як заголосить:

-         Володю, мені душно!

     Тоді Володя встав з ліжка, взяв книжку і поклав її на поличку. Задоволена книжка заспокоїлась і стихла.

                                            Х                                             №1

ха-та             ти-ха             хит-ра                хо-дить

хат-ка           ти-хо             хит-рий             хо-ди-ла

ха-ти-на       ти-хий           схит-рив            ви-ходь

ха-тин-ка     ти-хень-ко    хит-ру-ва-ти      під-хо-дить

                         Впізнай казку

    Був собі Котик і Півник. Мали вони хатинку. Котик на скрипочку грав, а Півник веселі пісні співав.

    Котик, ідучи з дому наказував Півникові:

-Ти тут сиди тихенько, не співай і без мене нікого не

впускай. Та й сам не виходь, хоч би й хто кликав!

     А неподалік у лісі хитра Лисичка ходила.

     От одного разу сидить Півник коло віконечка, а до нього й підходить Лисичка…

Продовж казку.

_______________________________________________

                                             Х                                           №2

хліб       му-ха         хо-лод – хо-лод-но       Ар-хип

хрін       ву-хо         хма ри – хмар-но           За-хар

хлів       хма-ра       хо-ва-ти – хо-ван-ка      Хри-сти-на

хвіст      по-рох       за-пах – за-пах-ло         Ха-ри-тон

хмиз      го-рох       хут-кий – хут-ко            Ми-хай-ло

                            Ско-ро-мов-ка

      Кри-чав Ар-хип, Ар-хип ох-рип.

      Не тре-ба Ар-хи-пу кри-ча-ти до хри-пу.

                             За-гад-ки

То-рох, то-рох! Роз-си-павсь го-рох.

                            ***

По воді пливе, по землі ходить,

 а з хатки не виходить.

                                               Х                                          №3

***    муха              хід                 гриб              даль

          мухи              похід             грибок         да-ли-на

          му-хо-мор      хо-ди-ли      гриб-ник       зда-ле-ку

                                      Мухомор

     Діти ходили до лісу. Вони назбирали повні корзини грибів. А ось гриб – мухомор. У нього червона голівка з білими крапинками. Його видно здалеку. Та брати мухомора не можна! Мухомор – отруйний гриб, хоч і красивий на вигляд.

                                 Загадки

               Куди повзе, туди за собою хату везе.

                                   ***

               Хто таку тваринку знає:

               Губить хвіст, коли втікає?              

                                  ***

               Прудкий хлопчик у темній сорочині

               По дворах стрибає, крихти збирає.

_______________________________________________

***                                           Х                                        №4

         хурма            сухар            хмиз              халат

         хустка           кухар            хмара           хобот

         худоба          кухоль          хвостик        халва

ху-дож-ник   че-ре-па-ха   ха-ла-тик       хо-ло-диль-ник

У бабусі нова хустка.

Дідусь з Харитоном погнали худобу до річки.

Художник намалював мамин портрет.

Кухар зробив до сніданку смачні сухарики.

Черепаха повільно плавала в озері.

У слона довгий хобот і короткий хвіст.

У Христинки новий халат і  теплі панчохи.

                                           Я                                           №1                                 

***  рад – ряд       лапка – лялька      навчати – нявкати

        сад – сядь     зайчик – зяблик    плакати – плямкати

        лак – ляк       Настка – нянька    танути – тягнути

                             Плутанина

Занявкали котенятка: «Нам набридло нявкати.                   

Хочемо, як цуценятка, гавкати».      

А за ними й жабенята: «Ми не будем квакати.                                                                             

Хочемо, як каченята, крякати».     

Свинки всі занявкали: «Няв-няв-няв!»                            

Киценьки загавкали: «Гав-гав-гав!»                               

Качечки заквакали: «Ква-ква-ква!»

Курочки закрякали: «Кря-кря-кря!»

Тут горобчики приспіли, як корівки ,заревіли:

-         Му-у-у!

А ведмедик почув і собі гукнув:

-         Ку-ку-рі-ку!

_____________________________________________

***                                         Я                                          №2

ярп  ятв  ясм  ячк  ятв  ясд  ятн  ягл  ямб ятк  ясч  явк 

                              Загадки

Біла грядка, чорні зернятка.

Посіяла по порядку та маю загадку.

                                       ***

Я червоний, я гіркий – відгадайте, хто такий?!

                                       ***

У кожній господі вона у пригоді,

Та хто роздягає, той сльози проливає.

                                       ***

а у нашої Марусі довгий хвіст, тоненькі вуса.

Лапкою вмивається, «Мур, мур, мур!» - вітається.

***                                         Я                                         №3

Я-ків             Я-на             На-ді-я              О-ля

Я-ким            Зо-я             Ма-рі-я              Кат-ря

Я-ре-ма         Я-ри-на       Со-ло-мі-я         У-ля-на

Я-рос-лав      Яд-ві-ґа      А-нас-та-сі-я     Зо-ря-на

                              ***

Явір, явір, яворина, коло явора Ярина.

Із Яриною Яким, із Якимом Явдоким;

З Явдокимом Якилина, Яна, ще одна Ярина,

Яків, Ярош,Ярослав…

Скільки «Я»? Порахував?

                             Скоромовка

Якось Яків сіяв мак,так-сяк, абияк.

Виріс ярий Яків мак,але коле, як будяк!

________________________________________________

***                                        Я                                          №4

на    за   ра   ла   та   да   са   ан   аз   ар  ал   ат   ад   ас     

ня    зя   ря   ля   тя   дя   ся  ян   яз   яр  ял   ят   яд   яс

Яся          Яна         Катруся    Оля     Яким

Олеся      Ярина     Зоряна      Валя    Ярослав

                             Подарунок

     У дівчинки Яринки гарна лялька Олеся. То подарунок сестри Зоряни. На голові у ляльки великий яскравий бантик. Яринка й Олеся ходять разом на прогулянку. Яринка полюбляє шити ляльці новий одяг, робить для неї гарні зачіски. Часто дівчинка кладе ляльку поряд у ліжечку. Олеся – улюблена іграшка Яринки. Коли Яринка виросте, то подарує свою улюблену іграшку молодшій сестрі Катрусі.

-         Прочитай стовпчики слів перед текстом «Подарунок».

-         Знайди серед імен людей імена дітей, які не зустрічаються в тексті.

***                                       Я                                           №5

діти-дитячий                          ясно-заясніла

сонечко-сонячний                 сяйво-засяяла

яблуня-яблуневий                 подяка-подякувала

червень-червневий                прогулянка-прогулятися

                               Яблуко

      Восени маленькі близнята Настя й Оля гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Раптом на яблуні сестрички побачили велике червоне яблуко.

-         Яке красиве! – вигукнула Оля.

     Дівчатка зірвали яблуко й віднесли мамі. В маминих очах засяяла радість. Вона подякувала дітям.

                             Жарт

Кріт кротові говорив:                

-         Вчора я зробив добро.                      

Для малих звірят прорив

попід річкою метро.

_______________________________________________

***                                       Я                                          №6

на     ра    са     за      ла      та     да     яння    ясся  

ня     ря    ся     зя      ля      тя     дя    ярря     яззя  

ння   рря  сся   ззя    лля   ття   ддя    яддя    яття

                      Платтячко

День народження у Ніни,

мама плаття їй надіне.

Платтячко на диво

вишите красиво.

Хто на платтячко зирне,

каже: «Платтячко лляне».

                           ***

Ясен, ясен, ясеня, ми радіємо щодня:

Хай зростає, листя, нашу землю прикрашає.

***                                      Я                                           №7

ягня-ягнятко                   порося-поросятко

теля-телятко                   пташеня-пташенятко

козеня-козенятко           левеня-левенятко

Ø  У кози – козенятко.

Ø  У миші – мишенятко.

Ø  У пташки – пташенятко.

Ø  У корови – телятко.

Ø  У свині – поросятко.

Ø  У вівці – ягнятко.

                      ***

Зайчик мовить зайченяті: «Мій хвостатий!»

Сичить гуска гусеняті: «Мій крилатий!»

Лев говорить левенятку: «Мій ласкавий!»

Лис лепече лисенятку: «Мій лукавий!»

_______________________________________________

      ***                                    Я                                        №8

лижі             ковзанка        друзі           кататися 

санки           кучугура        дружба       спускатися          

ковзани       катання          подруга       відпочивати

                                    Друзі.

      Оля та Михайлик – друзі. Одного разу взимку вдягла Оля пальто, взула валянки, взяла санки і вийшла у двір погуляти. У дворі велика снігова кучугура. Михайлик уже спускався з гірки на лижах. Спустився один раз, другий, третій… А наступного разу тільки почав їхати, - а лижа «хрусь!» і поламалась.

-         Сідай на санки, - сказала Оля, - будемо разом кататися. Так вони і відпочивали: з гірки спускалися разом, а на гірку Михайлик тягнув санки. Довго згадували діти той відпочинок.

                                            Ж                                            №1

***  жук        ложка      ложечка      жоржина

        жар        діжка       діжечка       жовтень

        жарт      книжка    книжечка    журавель

        жаль      дужка      дужечка      журавка

                               Журавлі

       Усе літо журавель і журавка жили край болота. Настала осінь. Уже виросли журавлята. Покинули журавлі гніздо і закружляли над болотом. На болоті майоріла журавлина. На купині жабки гріли свої лапки. Курликали журавлики в небі. Вони готувалися відлітати у вирій.

                                                 Ж                                      №2

ніж       ножі       жито     жучок     журнал

чиж      чижі       жити     жабка      жуйка

вуж      вужі        жати     жакет      жолоб

корж     коржі     жовті    жовток    кажан

                         Скоромовки

Ножичку, ножичку,               - Жу-жу-жу, жу-жу-жу!

Виріж нам ложечку.                 Свою нірку стережу, -

Ріж, ніж, ріж хутчіш,                каже жук і стереже.

Бо збіжить наш куліш.             Він і сам, як буква «же».

                       Дружна родина

Очеретяна хатка                     Жабка-дід і жабка-бабка,

біля річечки була.                   Мама-жабка, тато-жабка

І жила у ній родина                І маленьке жабеня

Не велика, не мала.                Маленятко-маленя.

                                            Ж                                            №3

адже        жолудь       богатир       картузик

жоден      жолуді        будинок      кожух

кожен      дужий         будова         жасмин

дуже        здужати     збудувати     ожеледь

                          Богатир із жолудя

     Гарне дерево дуб. Гарне і дуже потрібне нам усім. Жоден будинок не збудувати нам без дуба.

     Але треба чекати багато років, поки з маленького жолудя виросте дорослий дуб.

     Діти, збирайте жолуді. Адже кожен жолудь може стати могутнім дубом!

                               Прикмета

   Жолуді вродили рясно – буде холодна зима.

________________________________________________

***                                            Ж                                     №4

жолудь       жонглер      журавель

жолоб         жовток        журавлина

жовтий       жоржина     журнал

Доповни речення словами зі стовпчиків

ü Під дубом багато стиглих …  .

ü З даху тече дощова вода по …  .

ü Я намалював квадрат … кольору.

ü У цирку виступає вправний …  .

ü У яйці смачний …  .

ü Восени на клумбі розквітла красива …  .

ü За селом на краю великого болота оселилась пара довгоногих …  .

ü Восени в лісі достигла червона кисла …  .

ü Наталя із задоволенням читала дитячий …  .

-          Склади  речення зі словами жасмин, жито, жучок.

-         Добери слова-родичі до слова журавель.

                                              Ж                                       №5

жук         ніж             жираф            жолудь  

жаба       вуж            кажан             журавель

жито       їжак           книжка

                           Загадки

У воді сидить охоче, та не рибі і не рак,

Вистромля булькаті очі і співає: «Кум-квак!»

                             ***

Я на дубі довго ріс, потім з дуба швидко зліз,

Й так під листям заховався, що кабанчику не дістався.

                             ***

Летить – виє, сяде – землю риє.

Чорне тіло – чорний вус, ніби справжній сажотрус.

                             ***

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів – обід приніс:

комах і зерняток для своїх маляток.

                             ***

Довгу шию має він і тому такий смішний.

В плямочках у нього шкіра,

До всього йому є діло.

                             ***

Що два тижні зелениться, а два тижні колоситься,

За два тижні наливається і два тижні дозріває.

                             ***

На мишу схожий, вночі літає, людей лякає.

                             ***

Хоч не шию я ніколи, та голок в мене доволі.

                             ***

Хто усім нам ділить хліб?

                                      Ї                                                   №1

мій-мої         змій-змії       їжа            поїзд       Ївга

свій-свої       край-краї      їжак          виїзд       їхав

твій-твої       гай-гаї           їдальня     переїзд   заїхав

                                 Їжачок

     Дивовижний їжачок на вікні

     У відеречку сидить день при дні.

     Не покине підвіконня ні на мить,

     Свої ніжки заховав – спить та й спить.

                                    ***

     Їжачок давно не їв, чистив ніженьки свої.

     Їздив коник на стеблині, теж не їв нічого нині.

     Дід їздовий їхав у ліс – їжу їм обом привіз.

                                    ***

     Їхали ми їхали – до села доїхали,

     У село приїхали – до Ївги заїхали.

     У нашої Ївги вареники їли.

     Вареники їли та Ївгу хвалили.

***                                     Ї                                               №2

край         українка             Київ              Суми

краї          україночка         киянка           сумчанин

країна      українська         киянин           сумчанка

Україна    український      київський      сумський

Міста України: Київ, Миколаїв, Полтава, Тернопіль,                                          Ізмаїл, Суми, Одеса, Львів, Рівне, …, …, …,  …,     … .

Ріки України: Дніпро, Десна, Дунай, Псел, Ворскла, …, …, …  .

Україну омивають Чорне та Азовське моря.

На заході України розкинулися Карпатські гори, а на півдні – Кримські гори.

                                     Ї                                                 №3

їжак                 їжа             поїсти-поїзди

їжаченя           їдальня      поїхати-поїздити

їжакуватий     їстівний     поїздка-поїзди

             В їжаковій хаті

Їжачиха на обід яблука варила

І старого їжака лагідно просила:

-         Ти бери їжаченят і часу не гайте –

Хутко листячко сухе у купки згортайте.

Бо до лісу йде зима, біла, волохата,

А у нас кругом дірки і не вкрита хата.

                           Загадка

Хоч не шили ми ніколи, та голок у нас доволі.

***                                         Ї                                           №4

край        Україна         рідний край      

країна     українська    держава

Україна   українка        рідна сторона

                Приїздіть в Україну

     Україна – чудовий край. Зелені гаї, безкраї степи, квітучі сади, високі гори – усе то моя Україна! Сивий Дніпро і древній, але вічно молодий Київ на його берегах – то також моя Україна.

     В усьому світі добре відомі український коровай, українські пісні та українські вишиванки.

     Красу рідного краю оспівували у своїх творах Тарас Шевченко, Леся Українка, Марійка Підгірянка та багато інших українських поетів. А які чудові пейзажі написали українські художники! А які прекрасні пісні створили українські композитори!

     Приїздіть до нас на Україну. Ми завжди раді гостям!

***                                    Ї                                               №5

валка          причаїлась         запізнілі         лежить

чумаки       здивувались      здивовані       везуть

лисичка     надивуватись     принишкла    кидає

З якої це казки?

… Та й побігла лисичка по дорозі. Біжить, коли бачить, їде валка запізнілих чумаків. Рибу везуть.

 Вона впала серед дороги, ноги відкинула – причаїлась, мов нежива.

-         Дивіться, браття, який здоровий лис лежить! – здивувалися чумаки.

   Обступили її, не можуть надивуватись. Потім кинули лисичку на задній віз і знову поїхали.

   Їдуть попереду, а лисичка й давай кидати рибу з воза. Кидає  та й кидає … .

-         Розкажи казку далі.

________________________________________________

***                                    Ї                                               №6

довірливо-довірдивої           намисто         бджілка

білосніжна-білосніжної       бусинки         дівчинка

золота-золотої                       горобина       Христинка

русява-русявої                      калина            Харитинка

весела-веселої                       спідничка      Маринка

                             Христинка

      Дівчинка була дуже гарна. Русяві коси спускалися нижче пояса. Сині очі дивилися весело й довірливо. На голові – віночок з калини. На шиї – прекрасне намисто із червоних бусинок. На рукавах білосніжної сорочки багряніли гілочки яскравої горобини. У жовтій спідничці Христинка схожа на золоту бджілку.

      Всім подобалася дівчинка. Всі хотіли з нею дружити.

-         А тобі сподобалась ця дівчинка? Розкажи, чим?

                                     Ш                                                 №1

кішка         кішечка         кіска        Андрушка

мишка       мишеня         миска       Марушка

товариш    товаришка    казка        Варварка

      Жив собі дід Андрушка. А в нього була баба Марушка. А в баби була дочка Мінка. А в дочки – собачка Хвінка. А в собачки – товаришка, кішка Варварка. А в кішки – вихованка , мишка Сіроманка.

     Пішов якось дід на город – гуп-гуп…

-З якої це казки? Пригадай її заголовок. Розкажи казку далі.

***                              Ш                                                  №2

тихо-тиша           шпак         шибка        сіренька

наші-наша           снігур       квартира    жовтенька

птахи-пташка     синичка    кватирка    синенька

                             Синичка

     Був морозний ранок. Кругом стояла тиша. І раптом у нашу шибку хтось постукав: « Тук-тук, тук-тук!».

     Ми підійшли до вікна. За шибкою ми побачили гарну пташку. Уся вона була сіренька, а на грудях – жовтенька.

     Сашко підійшов обережно до вікна, відчинив кватирку. Пташка влетіла в кімнату. То була синичка. Вона зразу залетіла на шафу, сіла скраю і тривожно роззиралася в усі боки. Маша побігла на кухню і принесла звідти крихти білого хліба та зернятка пшона. Сашко потихеньку підійшов до вікна й посипав по підвіконню їжу. Ми відійшли до дверей і з цікавістю спостерігали за тим, що буде далі…

-         Придумай кінцівку оповідання.

***                                 Ш                                                №3

лист                важко-важка

ноша               хороше-хороша

листоноша     тихо-тиша

                             Скоромовки

-         Листоношо, листоношо!           Тишком-нишком

Чи важка у тебе ноша?                 Вийшла мишка із нори,

-         Хоч важка, але хороша:            в шкряботушки

Всім вітання я розношу!               ніс і вушка догори.

                                           ***

Шпак шпачисі каже гнівно:

-         Шершень залетів в шпаківню!

Швидше шибеника гнати,

Шпаченят обороняти!

-         Влаштуй конкурс скоромовок.                     

                                 Вірші

                              Зайченя

Я ішов додому полем і знайшов зайчатко кволе.

Буде сіре та вухате жить тепер у нашій хаті.

Тепло в хаті зайченяті,тільки двері зачиняйте!

                           Хороше словечко

-         Будь ласка, сестричко, подай рукавички!

Дістала з полички сестра рукавички.

Знайшла і калоші, бо в брата Тимоші

Хороше словечко лежить недалечко.

                                  ***

Швиденько вставай і швиденько вдягайся!

Рухайся швидше, не стій, а вмивайся!

                             Прислів’я

Ходи більше – проживеш довше!

Як дбаєш, так і маєш.

Піший кінному не товариш.

                                          Ш                                            №4

вітер-вітровій           тендітна         сосна

ладити-злагода         ласкава          ялина

стара-старша            вдячна           галявина

молода-молодша     сильна           сонечко

                                  Дві сестри

       На галявині росли сосна та ялина. Вони сестри – старша і молодша. Старша – висона і сильна. Молодша – тендітна і ласкава. Старша сестра оберігала молодшу від вітровіїв. Молодша дякувала їй. Разом вони тягнулися до сонечка.

Ось так треба жити у світі. Тоді в усьому будуть мир і злагода.

________________________________________________

                                           Ш                                             №5

шпак              волошка      мишеня       мурашка

шишкар         ромашка     кошеня      шершень

шуліка           шипшина    лоша          мушка

  

Шпак, шишкар, шуліка – пташки.

Волошка, ромашка, шипшина – дикорослі рослини.

Мишеня, кошеня, лоша – дитинчата звірів.

Мурашка, шершень, мушка – комахи.

А картопля, капуста, огірки та квасоля?

Картопля, капуста, огірки та квасоля - … .

-         Продовжи ряд своїми реченнями. Позмагайся із сусідом по парті.

                               Скоромовка

Наша Маша маленька.

В неї шубка біленька,

опушка боброва –

Маша наша – білоброва.

                                           Ц                                             №1

киця         травиця         криниця        олівець

вівця         ялиця             водиця          мізинець

заєць         суниця           косовиця      палець

синиця      полуниця       паляниця      хлопець

                           Скоромовки

          *** Три синиці на ялиці говорили про суниці.

                 А суниці круглолиці визирали із травиці

                 і не знали, що синиці – це не ягоди, а птиці.

 *** А три киці, а три киці попили в ріці водиці,

        Посідали на травиці й розказують небилиці.

          ***Ось зелений олівець, коли взять за цей кінець.

                А як взять за цей кінець – буде синій олівець.

  *** Ой гуць-гуці! Штанці куці, куці штанці в горобців!

          *** Зацінькала синиця, цікава витівниця:

             -Це горобці в альтанці танцюють вранці танці.

_______________________________________________

***                                           Ц                                       №2

  Цукор-цукровий      цинк-цинковий

  Цегла-цегляний       цемент-цементовий     

                            З чого цукор?

      Ціле літо сперечалися овочі,хто з них найсолодший. А настала осінь, і виявилося, - найсолодший білий буряк. Викопали ці буряки, завезли на завод і виготовили з них цукор. Білий, як сніг, солодкий, як мед. Тому й буряки, х яких виготовляють цукор, звуться цукровими.

-         Подумай і скажи, з чого виготовляють ці речі?

Цеглу виготовляють з глини, а стілець? Стілець – з … .

Будинок роблять з дерева, а бублик? Бублик – з … .

Шкарпетки виготовляють з вовни, а чоботи? Чоботи – …

Каструлю виготовляють із заліза, а цукерки? Цукерки - ..

                                          Ц                                              №3

Це: цегла, сонце, серце, яйце,деревце, віконце, відерце.

Ци: цирк, цинк, цибуля, циркуль, цитрус, матраци.

Ці: вівці, ножиці, східці, спідниці, стільці, гостинці.

Цу: цукор, цукати, цукерки, цуценята.

Ць: місяць, ситець, оселедець, ранець, прапорець.

Ця: киця, криниця, рукавиця, цяцька, паляниця, вівця.

                                Загадки

          ***   Ні дверей, ні віконця, а в хатині повно сонця.                                 

***Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий.                                  

          ***Цокотунчик на руці примостивсь на ремінці,

                На лиці кругленькім вусики тоненькі.

                Як за вушко покрутить, день і ніч він цокотить.                                   

***Сидить стара в семи кожухах,

      Хто її роздягає, той сльози проливає.

***                                     Ц                                            №4

  подружка-подружці            кишенька-кишеньці

  лавочка-лавочці                  доріжка-доріжці

  хустинка-хустинці              рука-руці   

                           Хто уважніший?

   Дві подружки Ганнуся й Оленка сиділи в парку на лавочці і розмовляли. По доріжці біля них повільно ішов старий чоловік з ціпком у руці. Неподалік від дівчаток старий зупинився. Він вийняв з кишені хустинку і став протирати окуляри. В цей момент у нього з-під руки випала газета.

-         Дядечку, дядечку! – вигукнула Оленка. – Он ви загубили…

А Ганнуся не кричала. Вона зіскочила з лавки, підняла газету, обтрусила її від пилу і подала дідусеві. Дідусь подякував Ганнусі.

-         Поведінку кого треба наслідувати?

                                         Ц                                              №5

Гриць         сонце       ціла       вівця

місяць       віконце    цілий     кінець

                     Місяць чи сонце?

     Якось Василько та Гриць засперечалися: « Сонце важливіше чи Місяць?»

-         Місяць, - доводив Василько. – Звичайно, Місяць.

-         А як ти це доведеш? – спитав Гриць.

-         Бо він світить цілу ніч, коли темно. А Сонце світить удень, коли й так видно.

А ти як скажеш?

                     Безконечна казочка

 Був собі баран та вівця, наносили вони стіжок сінця, -

А я знов почну з кінця: був собі баран та вівця…

І так далі, без кінця…

 ________________________________________________

                                        Ц                                              №6

праця           криниця         водиця           серце

цеберка        жар-птиця     косовиця       відерце

цимбали       вербиця           студениця     джерельце

                            Криниця

Край стежки у полі в дзвінку косовицю

В джерельці я викопав людям криницю.

Сюди прилітали і диво-жар-птиці

пили, смакували водицю з криниці.

Несли косарі на луги її вранці

Пили комбайнери, стомившись у праці.

Скликає людей студениця-криниця.

Їм сили вернути уміє водиця.

                             Вербиця

Біля хати, край городу молода вербиця

на свою дівочу вроду дивиться в криницю.

                                            Ц                                          №7

співець        вранці         цап          цапок

молодець    сап’янці      цапеня    цапенятко

                             Вірші

                           Півень

Є в нас півень-молодець – роботяга і співець.

Прокидається він вранці, узувається в сап’янці.

На зарядку у садок веде всіх своїх діток.

                    Цап капусти захотів

Цап покинув теплий хлів, бо капусти захотів.

А за цапом цапеня через поле навмання…

Цап вернувся, спочиває.

Цапенятко десь блукає.

                             Олівець

Є у мене олівець, він у мене молодець:

Дім, дерева й літаки намалює залюбки.

                                      Ц                                               №8

сцена        музикант          скрипка          цимбали       

концерт    композитор      контрабас      цимбаліст    

оркестр    виконавець       віолончель    мелодія

                        На концерті

     Ми з татом і братом побували на концерті. Виступав оркестр струнних інструментів. Трепетно і ніжно вигравала скрипка. Тривожно гудів контрабас. Замріяно співала віолончель. Та найбільше мені сподобалися цимбали. В руках молодого цимбаліста їхні струни оживали.  У залі звучала чарівна музика. Вона навіяла мені мрії про чарівний світ далеких країв. Я слухав ці мелодії і мріяв про подорожі на невідомі планети, які я відкрию, коли виросту.

-         Який музичний інструмент любиш слухати ти? Чому? Поділись своїми думками з однокласниками.

                                        Ю                                              №1

вдень       малював         зима-зимою

вночі       намалював      весна-весною

вранці     розмалював    осінь-осінню

ввечері    вималював     голова-головою

                                   Бурульки

     Вдень від сонця танув сніг, і з дахів збігали тоненькі струмочки. Вночі вдарив мороз. Струмочки стали срібними бурульками.

     Вранці виглянуло сонечко. І бурульки заграли, заіскрилися. Здалося, ніби хтось розмалював їх рожевою, червоною, блакитною, синьою фарбою.

    Юрко подививсь на бурульки і одразу ж загадав Юльці загадку:

                Росте вона зимою

                Донизу головою.

    Юлька не одразу здогадалась, а ви?

________________________________________________

                                        Ю                                              №2

Мити-мию                прибирати-прибираю                                                 

Любити-люблю       привітати-привітаю

                       Дуже маму я люблю

    Каже дівчинка Оксана:

-         У матусі я слухняна,

все для неї я зроблю –

дуже маму я люблю.

Посуд мию, прибираю

і сестричку доглядаю,

 все для неї я зроблю –

дуже маму я люблю.

А сьогодні разом з татом

Привітаю маму з святом.

                                     Ю                                                  №3

Юля       риба-рибою            юшка-юшкою

Люба     вечеря-вечерею      чашка-чашкою

Юрко    тарілка-тарілкою    калина-калиною

Цікаві тарілки

     На вечерю мама зварила юшку з рибою. Кожному насипала по тарілці. Юля відставила свою тарілку і сказала: «Не хочу їсти!».

-         Хто не їстиме, той не побачить малюнка на своїй тарілці, - відповіла мама.

     Ми всі стали дружно їсти. І виявилось: на моїй тарілці був малюнок зайчика, Люба у себе на дні тарілки побачила лисицю, Юркові попалась тарілка з калиною, а в Юлі було намальовано червону суницю.

________________________________________________

***                                   Ю                                        №4

Юрко      юрта      сіяв-сію                    малюнок

Юрась    юнга       віяв-вію                   тюлень

Юлія       юшка     співав-співаю          тюльпан

Юхим     юнак       малював-малюю     любисток

                                 Вірші

                                   ***

Сіяв-віяв дід Мусій, вуса, вії у вівсі.

Сіяв-віяв, висівав, висіваючи співав:

-         Сію, вію, висіваю, висіваючи, співаю.

                             ***

Люблю я маму й тата, люблю все малювати.

Я вишню намалюю, красолю у саду,

Любисток і тюльпани, і маки, й резеду.

-         Спробуй дібрати рими до слів: читаю, мрію, співаю.

-         Проведи змагання із сусідом по парті «Хто більше?»

***                                  Ю                                              №5

Прочитай і здогадайся, які це тварини про себе розповідають:

-         Я даю дітям свіже молочко.

-         Я допомагаю господареві рано вставати.

-         Я ловлю мишей у коморі в свого господаря.

-         А я дарую теплі шкарпетки і рукавички дітям.

                               Загадки

 ***Цей – замок відкрити може,

      Той – закрутить легко гайку.

      Зачарований поможе розгадати цю загадку.

         ***Народився у пустині, де піски і дуже жарко.

               Має два горби на спині, може жити в зоопарку.

***Колючий клубочок прибіг у садочок.

         ***Сірий – та не вовк, довговухий – та не заєць,

               з    копитами – та не кінь.

                                    Ю                                               №6

                Чом зібрався гурток?

Від порога до воріт йдуть за Олею услід

Попелястий кіт-воркіт, за котом – собака Журка,

Потім – півень, потім – курка,

Далі – гуси чередою…, що то буде? –

Бородою за стіжком трясе цапок. –

Чом зібравсь такий гурток?

Та ж у Олі пиріжок!

Ну, а Оля не скупа, всім по крихті нащипа.

                                Весна

Іде весна ярами, перелогами, лісами.

Де не ступить – з-під землі лізуть проліски малі.

Розквітають в луках квіти,зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде… за весною літо йде.                                              

                                         Щ                                             №1

ащ     ущ    ищ    іщ    ощ     ещ    аща    ищи    ущу 

ща     щу    щи    щі    що     ще    еще    іщі      ощо

плащ      кущ      прищ        дощі     щебіт

щастя     щука    щиглик     щоки   щедрівка

                              Щиглик

       У кінці саду біля старої яблуні стоїть розлогий  кущ бузку. На кущі гніздо. То гніздо щиглика. Він сидить поряд з гніздом на гілці і щебече. Щиглик – корисна пташка. Він знищує багато шкідливих комах.

                                  Щиглик

Щиглик,щиглик,щигленятко,

Щиглик дзьобає зернятка.

Щиглик дзьобає дрібненькі –

сипонув я цілу жменьку.

***                                 Щ                                                №2

Кущ      кущик      щавель        блищить

Дощ      дощик      щиглик       щебече

Хрущ    хрущик    гущавина    періщить

               Вийшов щиглик щавель їсти

Вийшов щиглик щавель їсти.

Тягне тріску, щоб присісти.

Раптом дощ як уперіщить.

-         Милий дощику, навіщо

щиглика загнав під кущ,

де сховались чиж і хрущ?

Їсти щиглик хоче дуже.

Дощику про це байдуже.

Він періщить, вдаль біжить,

аж гущавина шумить.

За змістом вірша постав запитання.

                                        Щ                                              №3 ча     чо    чи    чі    чу    че    оча    учо    ичі    оче    учи

ша   шо   ши   ші   шу   ше   оша   ушо   иші   оше   уши

ща   що   щи   щі   щу   ще   оща   ущо   ищі   още   ущі

кущ        борщ        кущик      дощик

дощ        горщик    борщик    горщик

                                Дощ

     Прилинули хмари здалеку та й принесли дощ. Лагідний дощ, теплий. Затанцював він по дахові, по кущах зашелестів. І все, що попало під дощ, зраділо йому, заусміхалось.

     І Тетянка з Тарасиком від теплого дощу не ховаються, бо швидше підрости хочуть. Вибігли під дощик і весело співають:

       Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику,

       в маленькому горщику.

       Мені кашка, тобі борщ, щоб рясніший ішов дощ.

                                            Щ                                            №4

 Дощ-дощик           щавель-щавлик

 Борщ-борщик       журавель-журавлик

                Як журавель збирав щавель

На болоті журавель

цілий день збирав щавель.

Назбирав собі на борщ,

та якраз вперіщив дощ.

І щавель знесла водиця, без борщу лишилась птиця.

З того часу журавель завжди їсть сирий щавель.

                                Загадки

Хто хвіст залишає, а від ворога тікає?

                                  ***

Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь – ховатися почнуть.

                                       Щ                                               №5

Не дощ іде – періщить злива,                                                                    

Щенятко вимокло, як хлющ.

А щиглик, щебетун щасливий,

Щебече, пурхнувши на кущ.

                             ***

Сині-сині йдуть дощі, сірі-сірі вже кущі.

З листопадових дібров сірий вовк до нас прийшов.

Каже: «Де мені подітись, що бояться мене діти?

А я -  добрий сірий вовк, під дощем під синім змок»

                             Скоромовки

  Борщик у горщику, щавель у борщику.

  А до борщу ще й по лящу.

                               ***

Бабин біб зацвів у дощ, буде бабі біб у борщ.

Буде бабі, буде й діду смачний борщик до обіду.

 ***                                     Щ                                           №6                                 

                                      Вірші

Щітка щітці говорила:

-         Я щоранку щось робила.

Щітка щітці відказала:

-         Ти щоранку міцно спала.

Щоб дві щітки не сварились,

Ми раненько пробудились,

Одна – вікна промиває,

Інша – килим вичищає.

                           ***

Весняні ідуть дощі.

Все блищить: трава, кущі, парасольки і плащі…

Весняні ідуть дощі.

-         Підбери інші рими до слова дощі.

                                        Є                                               №1

Не-нє   те-тє  ле-лє  де-дє  се-сє  ре-рє  ме-мє  пе-пє

Чути-чує           навчати-навчає         веселити-звеселяє

Знати-знає        читати-читає             починати-починає

Посіяти-посіє   жартувати-жартує    ховати-ховає

                                   Загадки

Біла рілля, чорне насіння.

Хто не знає, той не посіє.

                                ***

Бачить – не бачить, чути – не чує,

мовчки говорить, добре мудрує.

Кривду соромить, правди навчає.

Часом жартує, всіх звеселяє.

Люба розмова. Будемо, діти,

з нею довіку жити-дружити.

                                 ***

Язика не має, а багато цікавого розповідає.

 ***                                      Є                                            №2

                          Журавлики-веселики

    «Курли, курли!» - долинає десь із вишини.

   Тарасик підводить голову, вдивляється в небо. А курликання все ближчає. Ось уже видно в голубому небі рівненький трикутник.

-         Журавлі! Діду, журавлі летять! – вигукує Тарасик.

Дід прикладає до чола долоню.

-         Повертаються з вирію веселики наші, - каже, лагідно усміхаючись.

-         А чому веселики? -  дивується Тарасик. – Журавлі!

-         Ні, зараз, навесні, люди звуть журавлів веселиками. Бо повертаються птахи додому і радіють, що знову в рідних краях. І кожна людина з ними радіє.

 -Придумай, чому цих птахів ще кличуть журавлями?

                                         Є                                                №3

Єва              Євген          Єгипет               єнот

Євгенія       Євдоким     Європа               заєць

Євдокія                           Євпаторія          єхидна

                                   Вірші

                                       Єва

Єва малює, Єва співає, Єва танцює і вишиває;

Страви готує, брата годує, підлогу миє –

Все Єва вміє.

                                    У зоопарку

 Є єноти в зоопарку, є єхидна, заєць є.

У вольєрі дуже жарко – і наш єнотик воду п’є.

                                         ***

Синє небо, синє море,синє-синє, непрозоре.

Синій льон і сині очі, сині дні, і сині ночі.

Синє все, що я малюю:синю фарбу не шкодую.

 ________________________________________________

***                                  Є                                                №4

просо         зорі            цвіркун         пісня

жито          місяць       смичок           музика

пшениця     сонечко    скрипочка      мелодія       

                          Який музика цвіркун

      У високому зеленому просі жив цвіркун. Удень він ховався від сонця. А як тільки сонечко зайде – цвіркун вилазить на високе стебло. Сідає на зеленому листку. Перед ним простягається просо, як ліс. Сідає цвіркун, бере свою скрипочку і настроює її. Бо цвіркун – ой,  який музика! У нього співуча скрипочка. Доторкнеться до неї цвіркун смичком – бринить дивна, чарівна мелодія. Слухають ту музику дерева й квіти. Слухають зайчики і мишенята. Слухають зорі і місяць. Слухає увесь степ.

                                             Є                                            №5

свій-своє         знати-знає              чий-чиє

твій-твоє         вміти-вміє              ставати-стає

мій-моє           тікати-тікає            роздавати-роздає

            Потішка                            Жадібний Євгенко

Є нікуди не тікає,               Євген горіхи роздає:

є про звірів ще не знає,     - Оце – моє, оце – твоє.

тож лякатися не вміє.       - А це чиє?

Є завжди лише радіє.        – Це теж моє,

Гляне звір на букву є         бо вже горіхів не стає.

і забуде зло своє.               А в вас такий Євгенко є, що                                                                                                                            

                                              так горіхи роздає?

                          Прислів’я

Рання пташка росу п’є,а пізня слізки ллє.

                                ***

Праця годує, праця одягає, праця зігріває, праця на розум наставляє.

***                                        Є                                          №6

Прочитай текст, знайди слова, що зображують сонечко як живу істоту.

                               Гріє сонечко

     Гріє зимове сонечко. То тільки кажуть про нього взимку: світить та не гріє, а Петрусь помітив, що це неправда. Сонечко завжди тепле.

     От і зараз сидить Петрусь у затишку, обличчя підставив сонячним променям, і вони лащаться до нього теплими доторками. Надворі мороз поскрипує, за вуха пощипує колючими пальцями-невидимками, а сонечко знай своє робить – аж припікає у щічки. «Це ж воно, мабуть, і сніг так гріє, міркує Петрусь. А сніг, дивись, і не тане. Голубіє собі під синім небом, аж очі лоскоче. Видно, чує, що ще не весна».

                                     Є                                                №7

Книжка       буряк       калина       льон

Нива            будяк       каштан      лан

Сонце          буря         цибуля      лак

                                Загадки

На дереві гойдається, жупан колючий має.

На літо одягається, а восени скидає.

                                  ***

Дерева ламає, хвилі здіймає,

А як букву «ка» додати, - буде на грядці зростати.

                                  ***

Із неба диво золоте і світить нам і гріє.

Ніщо без нього не зросте, і всяк йому радіє.

                                  ***

За селом синіє море, синє-синє, неозоре.

То не казка і не сон, а зацвів у полі …

-         Знайди відгадки в стовпчиках слів.

***                                   Є                                               №8

Радіо             райдуга      літак            рукавиця

Телевізор      хмара         парашут      шапка

                          Загадки

Говорить, грає, співає,новини сповіщає.

                              ***

У однієї матусі п’ятеро синів.

                              ***

Велика парасолька, яскрава парасолька,

У повітрі літає, з хмар людей спускає.

                               ***

Горя не знає, а гірко плаче.

-         Знайди відгадки в стовпчиках слів.

-         Спробуй скласти свої загадки про інші предмети.

                                      Ф                                                 №1                       

фа     фла     фра    фма    фка    фза   фта     фха    фса

фе     фле     фре    фме    фке    фзе   фте     фхе    фсе

фі      флі     фрі     фми   фки    фзи   фти     фхи   фси

фо     фло    фро    фмо    фко    фзо   фто     фхо   фсо

Фламінго і фазан – назви птахів.

Фотограф, шофер, фермер – назви професій.

Фуксії, фіалки, флокси – назви квітів.

Фартушок, сарафан, кофта – назви одягу.

А всі ці слова – назви предметів.

                                  Вірші

Край глухої балки, при самій землі,

розцвіли фіалки – квіточки малі.

                                      ***

Флокси, флокси на фланелі –

фартушок розцвів у Нелі.

***                                 Ф                                                №2

ферма      Федір       Фрося         фартух      

фермер    Федько     Фросина    фартушок

                                Ферма

     У нас є ферма. Тато, мама, старша сестра і я щоденно поспішаємо на ферму. Тут чисто, тепло, затишно.

     Мама і сестра одягають фартушки. Вони йдуть доїти корів. Я і тато напуваємо корів, стелимо їм чисту підстилку – запашну суху солому. Наші корови дають багато молока.

      Мого тата називають фермером. Ми працюємо дружно. Кожного дня веземо молоко до магазину. Пийте, малята!

-         Склади речення про користь молока, доведи сусідові по парті правильність своєї думки.

                                              Ф                                         №3

фо                 фа         фі             фу        

форма          фара      фініш      фураж

телефон       фазан    фікус       фужер

мікрофон    фасад    фіранка   футбол

                               Телефон

Кіт Мартин і слон Мирон

вдвох зробили телефон.

Цілу ніч і цілий день

чути в хаті:

-         Дзень-дзелень!

Дзвонить лев, ведмідь, куниця,

заєць, вовк, їжак, лисиця.

Дуже раді кіт і слон,

що зробили телефон.

***                                      Ф                                           №4

віконце       Гафійка      снігур     фартух

фіранка       Софійка      фазан     кофта

                                   Охайні пташки

       Настала зима. Випав сніг, гілки дерев вкрив іній. Мороз скував ріки і ставки льодом. Усе навколо стало біле-біле. І лише калина вся червона.

       Сидить Гафійка біля віконечка, відсунула фіранку і милується калиною. Аж ось «Фур-р-р!» - зграйка снігурів налетіла. Посідали на калині і ласують смачними ягодами. А щоб не забруднитися, почепили на груди червоні фартушки. « Ось чому у них червоні грудки!» - здогадалася Гафійка. Поласували птахи смачними ягодами, дружно знялися і полетіли.

-         Вислов свою думку про необхідність підгодовування птахів узимку.

***                                       Ф                                           №5

                                  Флейта і вітер

      У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті.

     Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі.

     Замовкла пісня. Поклав Музикант флейту на лавку й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили.

     Загула флейта, мов осіння негода під стріхою. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає – гуде та й гуде.

     «Чому ж це так? – думає Вітер. – я залюбки можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хатини. Чому ж флейта не підкоряється мені, не грає?»

-         А чи знаєш ти, чому флейта не підкоряється Вітрові?

-         Хто був сильним, а хто вмілим?

-         Вислов свої враження від прочитаного.

                                            Ф                                            №6

фея           фіалка      фарби        телефон

факел       форель     фрукти      фотоапарат

фонтан     флюгер    фуганок     феєрверк

                                Загадка

Що це стоїть на вулиці високе і триоке?

Червоно, жовто, зелено моргає в усі боки?

Це - … , наш добрий друг,

Він про безпеку дбає:

Погляне зірко навкруги – і пустить чи спиняє.

-         Чому світлофор називають другом людини? Вислов свої припущення.

                                        ДЗ                                              №1

дза   дзо     дзу   дзи   дзе   дзадз   дзодз    дзудз    дзидз

дзя   дзьо   дзю  дзі    дзє   дзядз   дзьодз   дзюдз   дзідз

дзень    дзвін       дзвонить    дзеленчить

дзінь    дзвінко    дзвенить    дзеленькає

              Звірята на конику

Дзень і дзінь, дзень і дзінь!        Посідали на коня?

Звідки тут узявся кінь?               І куди вони так мчать?

І хто їде на коні                           Я питаю – всі мовчать,

у червонім кафтані?                   і ні слова – нічичирк!

І чому там у сідлі                         Чистий цирк.

разом звірики малі:                   Тільки чути:дзінь і дзень

котик, зайчик, левеня –             їдуть, їдуть цілий день!

                                      ДЗ                                              №2

дзвін            дзенькіт             дзвоник       дзиґа

дзвінок        дзеркало            дзвонар       родзинки

дзвіниця      дзеркальний     дзвонити     ґудзик

                                Дзвоники

Дзвоники синенькі, дзвоники тоненькі,

славте день!

Дзвоніть, вигравайте,

дзвоном зустрічайте нас, дітей!

Дзінь та дзень,дзінь та дзень!

Дзвоніть дзвінко увесь день!

                              

                                        ***

Волошки і маки – польові квіти, а дзвіночки – лісові.

Кукурудза – овочева рослина, а смородина? Смородина - … .

                                       ДЗ                                               №3

дзви    дзво    дзву     дзва    дзве   дзенькати

дзві   дзвьо    дзвю    дзвя    дзвє   дзвякати

                             Коники

З країни Каруселії весняної, веселої,

подзенькуючи в дзвоники, притупотіли коники.

Із жовтими попонами, із гривами червоними.

Цок-цок, цок-цок підковами об вулиці бруковані.

-         Поїхали – запрошують і вуха нашорошують.

-         Куди? – півні дивуються.

-         Ах-ах! – качки хвилюються.

А коники вибрикують:

-         Поїхали! – викрикують. -

візочками дощатими, дзвінкими коліщатами,

із піснею веселою в країну Каруселію.

Поїхали – потішитесь, надовго в нас залишитесь!

                                            ДЗ                                          №4

дзра     дзро     дзру    дзри    дзре

дзря     дзрьо   дзрю   дзрі     дзрє

                              Загадка     

На тонких бринять стеблинках

між травинок і пеньочків

сині-сині, звуться дзвінко,

лісові квіти … .

         Хор лісових дзвіночків

Ми дзвіночки, лісові дзвіночки,

славим день.

Ми співаєм, дзвоном зустрічаєм

день!

День!

                                                  ДЗ                                     №5

дзьоб           дзьобнув     подзьобав  

дзьобик       дзьобати     подзьобати

                    Горобець

Дзьобнув хлібця горобець, -

дзьоб обтер об стовбурець.

Барабольки подзьобав, -

по бруківці пострибав.

               Жайворонкові позивні

Там, де сонечко червоне,

дзвонить жайворонок, дзвонить,

 мов супутник в вишині,

посилає позивні.

Ми почули ті сигнали

і шпаківні почіпляли.

***                                        ДЗ                                       №6

                    Чому і як трапилось так?

    Перед тим, як щось робити – спочатку подумай, а потім – роби. А в Надійки виходило все навпаки. Спочатку вона робила, а потім думала.

    Якось Надійка надягла нову кофтину. Швидко застібнула її і побачила: один ґудзик зайвий.

    Дівчинка роздягнулась, узяла ножиці та й відрізала зайвого ґудзика. Потім вона знову надягла кофтинку. Акуратно її застібнула і дивиться – ґудзика не вистачає.

     Чому і як трапилось так? – не може зрозуміти  Надійка.

     А ти зрозумів, чому таке трапилося з дівчинкою?

-         Послухай думку свого сусіда по парті з цього приводу.

-         Вислов і свою думку.

-         Пограй із сусідом по парті в гру « Вовк і Заєць»

                                            

                                          ДЖ                                          №1

адж     ідж     єдж     аджа     іджі      єджі

одж     едж    юдж    оджо     адже    юджі

идж     удж    ядж     иджи     уджу   яджі

бджола             джміль           бджоли      джмелі

бджілка            джмелик        бджілки     джмелики

бджолиний      джмелиний   бджоляр    

                                      ***

Піднімає джміль фіранку, каже:

-         Доброго вам ранку!

Як вам, бджілко, ночувалось?

Чи дощу не почувалось?

Виглядає бджілка з хатки:

-         У дзвіночку добре спати.

Цей дзвіночок – як намет,

Тільки дощ – як кулемет.

джин     джинси      джип           водити-воджу

джем     джунглі     джейран      ходити-ходжу

джгут    джемпер    джерело      сидіти-сиджу

                               Вірші

Джмелі і бджоли збирали мед у полі,

носили додому:

бджоли – бджілкам, джмелі – джмеликам.

                                 ***

Світла стелиться стежинка,

дзюркотить джерельце дзвінко:

-         Я біжу, я біжу, срібне дзеркальце держу,

щоб дивились в нього друзі

й синьоока квітка в лузі.

                                            ДЖ                                        №2

адж-джа     одж-джо     будити-буджу

едж-дже      удж-джу    лагодити-лагоджу

идж-джи     ідж-джі      наводити-наводжу

джерело-джерельце-джерельна-джерельний

бджола-бджілка-бджолина-бджолиний

джміль-джмелик-джмелина-джмелиний

                            Загадки

Зимою спить, літом бринить.

Понад садом літає, солодку росу збирає.

                                 ***

Наче птиця крила має,все літає та співає:

-         Я медок вам ношу, не чіпайте, бо вкушу!

                              ***

Головата, дженджуриста,

Сорочок наділа триста, а нога – одна.

                         Цілющі джерела

     Старі гори Карпати славляться на всю Україну. Вони приваблюють до себе квітучими полонинами, зеленими лісами та цілющими джерелами.

     З одних джерел витікає холодна вода. З інших – тепла. В одних джерелах вона кислувата. В інших – солона або гірка.

     Люди давно помітили, що джерельна вода дуже корисна. Вона допомагає виліковувати різні хвороби.

      Тепер біля таких джерел збудовано санаторії. В них лікуються й відпочивають дорослі та діти.

-         Чи зрозумів ти, чому ці джерела називають цілющими?

                                            ДЖ                                    №3

                            Загадки

Біля гаю хатку маю, день у день я вилітаю.

Жде на мене праця влітку.

Легко лину над лужком і годую всіх медком.

                               ***

До квіточки лечу, лечу – дзижчу.

Дум-дзум, жу-жу! –

Як звуть – не скажу!

                                 ***

Хто це ходить по росі день у день, день у день?

Срібний дзвоник у руці дзень-дзелень,дзень-дзелень!

                        Скоромовка

Пролетіла бджілка, затремтіла гілка.

Довго чулось поблизу:

-         Дзу-дзу-дзу! Дзу-дзу-дзу!

                         Загадка

Я крилатий, я пухнастий, золотистий і смугастий.

Над лужком танок веду, дзвінко, весело гуду.

                       Сорочка джмеля

    Пташки пролітали над полем і нехотячи збили джмеля. Падав джміль на землю та й загубив золотисту сорочку з чорними смужками. Тепер сидять пташки в полі і, поки світить сонце, шиють джмелю сорочку золотими нитками. А як трохи стемніє, то вишиють на сорочці смужку чорними нитками. Вишиватимуть до самого ранку. А вранці рано принесуть ту сорочку джмелю. Вдягне її джміль, полетить у поле і знову його пісенька розбудить всі квіти у полі, у лісі, на лузі.

  

                                         ДЖ                                       №4

                               Вірш

На квітоньці бджілка сиділа в саду,

напевне, та квітка була у меду.

Напевне, та квітка солодка була,

і меду на ній назбирала бджола.

   Занесла у вулик, а пасічник-дід

   нам з вулика меду приніс на обід.

                       Скоромовка

Як дзвінок задзеленчить,

Дзвінко джмелик задзижчить.

                            Загадка               

До водиці звідусюди йдуть стрімким потоком люди –

всім їм сили додало чудодійне … .

                             Джерело

        У низині на галявині дзюркотіло веселе джерельце. У джерельці купала свої зелені віти верба. Вони жили дружно. Джерело напувало вербичку. А вербичка ховала маленьке джерельце від пекучого сонця.

                             Вірш

Джерельце під вербою

виблискує водою.

Прийду до нього й до ладу

порозчищаю, обкладу.

І задзвенить, і заспіва

вода джерельна, мов жива.

                                Апостроф                                      №1

б’я      в’я      п’я     м’я      ф’я      р’я      з’я     д’я

б’ю     в’ю     п’ю    м’ю    ф’ю     р’ю     з’ю    д’ю

б’є      в’є       п’є     м’є     ф’є      р’є       з’є     д’є

б’ї       в’ї       п’ї      м’ї      ф’ї      р’ї        з’ї     д’ї

б’є       в’є       п’є       пір’я   з’їхав       солов’ї

б’ють  в’ють  п’ють   м’ята  під’їхав   об’їзд

                                  Вдома

        Вечір. Вся сім’я зібралася у вітальні. У кімнаті тихо. Бабуся в’яже онукам рукавички. Мар’янка дивиться телевізор і п’є чай. Тато і Дем’янко грають у шахи. Мама читає книжку. А кішка Мурка грається м’ячиком.

_______________________________________________

***                           Апостроф                                     №2

                    Чому кіт умивається після сніданку 

        Якось залетів горобець на подвір’я і угледів під деревом кілька зернинок. Клюнув одну, клюнув другу, а тут підкрався кіт – хап його за крильце:

-         Зараз я тебе з’їм.

-         Їж на здоров’ячко, - сказав горобець. – Але, щоб твій сніданок смачнішим був, спочатку вмитися треба.

-         Вмитися? – здивувався кіт.

-         А хіба ти не знаєш, що всі перед їдою вмиваються?

-         Знаю, - муркнув кіт, бо згадав, як щоранку хлюпочеться у воді П’ятрас. – Ти почекай мене, я швидко.

-         Добре, почекаю, - цвірінькнув горобець.

Випустив кіт горобця з пазурів. А той пурхнув собі на вершечок дерева. Відтоді всі коти вмиваються після сніданку.

                                   Апостроф                                   №3

м’я            в’я            р’я              п’я             б’я

м’яч          в’язка       пір’я          п’ять          об’ява

м’ята        зв’язка      бур’ян       хлоп’ята    об’їхати

пам’ять     в’язати     подвір’я    зап’ястя     об’єднати

                                   Загадки

Я такий же, як знак розділовий,

і відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати ім’я –

зразу стану потрібним і я.

                                     ***

Як навколо об’їси, серединки не проси.

Ми такі гостинці – дірка всерединці.

                                     ***

У двох матерів по п’ять синів.

______________________________________________                                    

                                   Апостроф                                     №4

                                         Вірші

-         Хто між літер найскромніший?

Назовіть її ім’я!

Буква «Я» найголосніше

Загукала: «Я! Це я!»

-         Ну, а хто хвалько найбільший?

-         Назовіть його ім’я!

Стала «Я» тихіше миші

і сказала: «Це не я».

                               ***

Чути дружну пісню кіс: « Сінокіс! Сінокіс!»

Пахне солодко, духмяно – перше сіно в лузі в’яне!

Конюшина в’яне, м’ята… . гарно в лузі працювати!

                                    Апостроф                                     №5

м’ята-м’ятний                  дерево-дерев’яний

камінь-кам’яний              солома-солом’яний

рум’янець-рум’яний        соловей-солов’їний

                           Вірші

Пахне м’ята не прим’ята, наче відгомін пісень,

а пом’яти в пальцях м’яту, будеш пахнути весь день.

                            ***

Прилетіли ластів’ята, сіли край віконця.

Принесли у нашу хату весняного сонця.

                            ***

Вісім на ставку малят, вісім вудок у хлоп’ят.

Вісім в них було гачків, вісім свіжих черв’ячків.

Вісім вже пройшло годин, а карась на всіх один.

______________________________________________

***                    Апостроф                                        №6

                        Втрачений день

        У одного батька було троє синів – маленьких хлоп’ят. Якось увечері батько й питає синів:

-         Розкажіть, як ви сьогодні день провели.

Юрко відповів:

-         Я сьогодні посадив п’ять дерев.

Батько сказав:

-         Ти сьогодні добре прожив день.

Дем’янко відповів:

-         Я допоміг мамі прополоти цибулю.

-         Ти теж непогано прожив день, - сказав батько.

Петрик промовив:

-         Я сьогодні в м’яча грав… і морозиво з’їв…

-         У тебе сьогодні втрачений день, - посмутнів батько.

-         Чому так сказав батько, як ти думаєш? Поясни цю думку.

                              Апостроф                                        №7

ім’я          під’їзд        черв’ячок     бур’ян

пір’я        здоров’я     клубочок      буряк

м’ячик    м’якуш       реп’яшок      бублик

                               Загадки

Не їсть, не п’є, а ходить і б’є.

                                  ***

Всі його ногами б’ють, відпочити не дають.

Він не журиться, не плаче – тільки швидше скаче.

                                   ***

Не їжаки вони, а все ж колючі,

Причіпливі такі, що просто жах.

Ішов хлопчина поміж них по кручі, -

Штанці й сорочка, - гляньте, в … .

                                    ***

Дали мені його татусь мій і матуся.

З собою я ношу його і ним горджуся.

Без нього я – не я, ніхто без нього я.

А що це? Хто? Звичайно ж, то … .

-         Відгадки до цих загадок ти знайдеш у стовпчиках слів на початку картки.

_______________________________________________

***                        Апостроф                                         №8

                            Співуча пір’їнка

         Є на світі дивовижний птах – стрепет… має він у своєму крилі особливу співучу пір’їну. Летить стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.

-         Як ти думаєш, коли хочеться співати стрепету.

                                Апостроф                                       №9

газета      трактор      хліб        пташка     цукерка

радіо        комбайн    ракета     літак         борщик

                           Загадки

Народився із землі,зарум’янивсь на вогні

І з’явився на столі до борщу тобі й мені.

                               ***

Йому сіна не дають, батогом його не б’ють,

А як полем він іде – вслід сім борозен кладе.

                                ***

Невелике, без’язике, кожен його знає,

Бо воно з самого ранку голосно співає.

                                ***

Де йшла сотня косарів – вийшло п’ять богатирів:

Косять, в’яжуть заодно і молотять на зерно.

-         Розгадати загадки тобі допоможуть стовпчики слів на початку картки.

_______________________________________________

***                            Апостроф                                     №10

                             Як метелик лікується

       Квітує яскравий квітник. Пахощі навкруг розливає. А на ньому – і метелики, і бджоли, і джмелі, і мурахи!... Всі сюди на смачний  солодкий обід поспішають.

       Раптом один метелик до калюжі пурхнув.

-         Це ж чого він замість нектару воду п’є? – дивуються джмелі.

-         Він знає, знає, що робить, - дзижчать бджоли. – Метелик десь на отруйну квітку сів, отруйного соку напився. От тепер водою і лікується.

-         А чи знаєш ти, як лікуються інші тварини? Розкажи про це своїм однокласникам.

***                               Апостроф                                  №11

          Як їжачиха приголубила своїх дітей

      У їжачихи будо двоє їжаченят, мов клубочки кругленькі, з маленькими колючками. Одного разу окотилися клубочки поживи шукати. Котяться садом, котяться городом, аж бачать: зайчик. Сидить і їсть солодку морквинку. І їжаченятам захотілося моркви покуштувати. Ледве висунули маленькі голівки, а зайчик як крикне:

-         Геть звідси, гидкі , колючі!

      Прикотилися клубочки до матусі, плачуть.

-         Чого ви плачете, діти?  - питає матінка.

-         Зайчик он каже, що ми гидкі, колючі, - плачуть їжаченята.

      Їжачиха пригорнула маленьких, приголубила.

-         Та хіба ж ви колючі, дітки мої рідненькі! – заспокоює вона. – волоссячко на вас м’якеньке, як льон. Та ви ж пухнасті, мов кульбабки…

-         А тобі як здається, їжаченята справді колючі?

-         Чому ж тоді їжачисі вони здавалися пухнастими і м’якенькими?

***                   Апостроф                                          №12

                                     Вірш-загадка

                     Що за дім і хто житиме у нім?

Цілий ранок,цілий ранок            вічко зовсім невеличке,

Тягне стружку мій рубанок:       є з вощиною там рами -

З дідусем ми цілий день             пахнуть цвітом і медами.

дім будуєм для людей.               Ми ладнаєм дах на дім

Дім на тисячу людей!                А хто житиме у нім?

Дім без вікон, без дверей!

Тільки є у домі вічко,

-         Як ти думаєш, хто ж житиме у цьому домі?